Казки зарубіжних письменників — сторінка 25

Жив собі дуже багатий купець. Та він раптово помер, і всі гроші дісталися його синові. Той зажив дуже весело, і невдовзі лишилося в нього тільки чотири скілінги, старий халат і пара пантофлів. Друзі й знати його більше не хотіли, але …

Жила-була королева. З усіх її дітей вижила лише дочка. Дівчинка була напрочуд гарна, а тому задерла носа: немає, мовляв, на світі жениха, який був би їй до пари. Принцесу звикли бачити при дворі в образі Паллади або Діани, а її …

Давним-давно жив король Фенікс, який любив свій народ…

Король був дуже розсудливий, на відміну від своєї дружини Химерниці. Та мала славу гнівливої і примхливої. Минали роки, а небо все не посилало цьому подружжю дітей.

Королева не давала спокою лікарям, хоча …

Останні по-літньому теплі промені жовтневого сонця сумно заглядали у віконце скромної конторки архітекторів Горація Вентімора та Бітвора на Великій Монастирській вулиці, що у Вестмінстері. І якщо першому з них не надто щастило на клієнтів, то другому їх не бракувало. Горацій, …

У давні-давні часи в одному з північних графств Англії жив багатий і вельможний барон, який до того ж був могутнім чарівником і знав усе, що має відбутися. Одного разу, коли його маленькому синові минуло чотири роки, він заглянув у чарівну …

У замку Бамборо жив король. У нього була красуня дружина і двоє дітей: син, котрого звали лицар Вінд, і дочка Маргарита. Лицар Вінд подався в чужі краї на пошуки щастя, а незабаром, як він поїхав, померла королева. Король довго оплакував …

Давним-давно жив мудрий король. Не було на світі нічого, що від нього сховалося б. Подейкували про дивний його звичай: щодня по обіді він випроваджував усіх, хто ділив з ним трапезу, і надійний слуга приносив йому особливу, ні на що не …

Жила собі дівчинка. Якось пішла вона в ліс по ягоди й зустріла бабусю.

– Здрастуй, дівчинко, – сказала старенька. – Дай мені ягід, будь ласка.

– Бери, бабусю, – відповіла дівчинка.

Поїла старенька ягід і сказала:

– Я тобі теж …

В одного мельника не було родини – тільки троє учнів. Якось він скликав їх і каже:

– Рідних дітей мені Господь не дав, тож хочу відписати млин одному з вас. А матиме його собі той, хто знайде для мене найкращого …

В одного заможного селянина не було дітей. Через те з нього так часто насміхалися, що одного разу спересердя він сказав дружині:

– Ми мусимо обов’язково мати дитину, хай навіть їжака, аби наш був!

Невдовзі знайшлася в них дитинка, але якась …

Сім років працював Ганс у господаря, а потім вирішив звільнитися і сказав йому:

– Вийшов термін моїм наймам, господарю. Заплати мені те, що я заробив, бо вертатиму додому, до матінки.

Господар не пошкодував для нього нагороди – віддав колишньому наймиту …

В одному селі жив молодий селянин на ім’я Ганс. А його двоюрідний брат весь час намагався знайти для нього багату наречену. От якось звелів він Гансові сховатися за піччю, а сам натопив її гарненько, дав «женихові» горня з молоком, буханець …

Чкось жили на світі чоловік і дружина; їм давно вже хотілося мати дитину, але її все не було; і ось, нарешті, з’явилася у дружини надія, що милостивий Господь виконає її бажання.

А було у них у хатинці маленьке віконце, звідти …

В одного короля був син. І засватався принц до доньки всемогутнього короля. Діва Малейн (так звали дівчину) була надзвичайно гарна. Вона кохала цього принца, але батько-король бачив її дружиною іншого. Тож коли вона заперечила, що має право сама вибирати собі …

Жила колись на світі вдова, в якої було три дочки. Старшу дочку, з одним оком у лобі, звали Одноочка. Середню, що мала два ока, – Двоочка. А найменшу, з трьома очима (одне око в неї було посеред лоба), звали Триочка. …

Колись давно жили собі дід і баба. Помер старий, залишивши після себе семеро синів – семеро Симеонів, мов дві краплі води схожих один на одного. Кожного рану можна було побачити, як працюють семеро орачів.

І ось одного дня проїжджав дорогою …

Поблизу невеличкого острівця на підводному камені жив старий-старий омар на ім’я Крапп. За його поважний вік і мудрість усі омари дуже шанували старенького й шанобли­во називали паном Краппом. Тому й ми його так зватимемо.

На жаль, камінь, де жив пан …

Далеко-далеко, так далеко, що й недоберешся, жив у горах Тибету як.
Власне кажучи, від чогось далеко, а від чогось і близько. Від снігів і льодовиків, наприклад, від холодного вітру і дощу зі снігом, від вологої трави і стрімких скель — …

Історія 6

В квартирі не нудьгували. Анфіса всім роботу давала. То в холодильник залізе і вилізе звідти вся в паморозі. Бабуся кричить:

— Білий чортик із холодильника!

То в шафу з одягом забереться і вийде звідти в новому вбранні: піджак …

Історія 3
Допоки в Анфіси довідки від лікаря не було, її до дитячого садка не брали. Вона вдома залишалася. І Віра з нею разом удома сиділа. І, звісно, з ними сиділа бабуся.

Щоправда, бабуся не так сиділа, як по господарству …

Жив собі роззява —
ліві двері — справа.

Зранку він хутенько встав —
піджака вдягати став:
шусть руками в рукави —
з’ясувалось, то штани.

Отакий роззява —
ліві двері — справа!

Вбрав сорочку він. Однак
всі кричать йому: не так!…

Історія 2

Вранці зазвичай тато відводив Віру в дитячий садок до колективу, до дітей. А сам йшов на роботу. Бабуся Лариса Леонідівна йшла до сусіднього ОСББ гуртком крою та шиття керувати. Мама до школи йшла вчителювати. Куди Анфісу подіти?

—Як …

У підвалі замку Сонячний Добрий Ранок жила собі родина привидів. Я це достеменно знаю. У тій родині були мама, тато й дитина.

Немовля лежало в колисці, де понад триста років тому гойдався його тато. Звалося воно Чударик. Для мами воно …

Історія 1.

В одному місті жила родина – тато, мама, дівчинка Віра та бабуся Лариса Леонідівна. Тато і мама були шкільними вчителями. А Лариса Леонідівна була директором школи, але вже на пенсії.

У жодній країні світу на одну дитину не …