Король птахів

У дні великого святого і пророка  Кольма Кілла, птахи з усього світу злетілися, щоб обрати собі короля. Але оскільки кожен мітив на цю високу посаду, птахи не змогли дійти згоди, і дуже скоро між ними спалахнула справжня війна — кривава битва, яка протягом трьох років вирувала у всіх лісах світу.

Нарешті стара мудра ворона запропонувала всім попросити поради у цій справі  у святого Кольма Кілла.

Всі погодилися, і ось з усіх країв землі злетілася тьма-тьмуща птахів, від них навіть небо почорніло над Донеголом, де жив цей святий.

Святий вийшов до них зі своєї маленької хатини і спитав, чого вони хочуть. Птахи йому все розповіли та обіцяли підкоритися його рішенню.

Тоді Кольм наказав їм спуститись і розсістись на землі. І вони опустилися і покрили всі пагорби, і долини, і струмки, і навіть озера, адже їх була дуже багато. Звертаючись до них, святий промовив:

— Найкращий і найсильніший птах той із вас, який зможе злетіти вище за всіх. Він і має вважатися королем птахів!

Усі погодилися, що таке рішення буде мудрим та справедливим. А потім святий сказав, що подасть їм знак, коли злетіти, і той птах, який підніметься вище за всіх, після повернення стане законним Королем Птахів.

Як тільки святий подав знак, всі птахи здійнялися вгору, і люди, які спостерігали за ними, побачили, як спочатку один із птахів втомився і впав униз; потім другий, бідолаха, втомився і впав вниз; потім третій втомився і впав вниз, і так всі, один за одним, втомлювалися і падали вниз, поки нарешті не залишився один-єдиний птах, який все ще ширяв у висоті.

То був орел.

Але орлу, з марнославства, здалося мало піднятися лише трохи вище за інших птахів, щоб опуститися на землю королем.

У своїй пихатості він продовжував злітати все вище і вище, поки нарешті не міг уже піднятися ще хоч на дюйм і не в силах був ще хоч раз змахнути крилами.

І коли він завмер у повітрі, гордий своїм польотом і впевнений, що на землю він опуститься Королем Птахів, з його спини раптом злетів маленький королик — він увесь час сидів там, — піднявся вгору ще на один фут, а потім опустився на землю Королем Птахів.

Святому довелося дотриматися свого слова і надати королівський титул цьому жалюгідному негіднику. Але він був такий розгніваний на нього за цю підлу хитрість, що наклав на нього прокляття ніколи надалі не злітати над землею вище, ніж він піднявся того дня над орлиним крилом.

І з того самого дня досі ми можемо самі бачити, як королик перелітає з куща на кущ, з однієї огорожі на іншу, ніколи не злітаючи над землею вище нашого коліна, це прибиває його до землі тягар прокляття святого Кольма Кілла.