Зустрілися в небі дві хмарини. Одна — чорна, важка, летіла на північ. Друга – сіра, спритніша, летіла на південь.
— Зійди з дороги! — сказала Чорна хмарина.
— Ні, ти зійди! — буркнула Сіра.
— Я дуже поспішаю, не можу …
Високо в горах, у печерах неприступних скель, аж там, де вершини в небі приміряють хмаринкові панамки, живуть брати Вітри з усього світу. Всі вони дуже заклопотані своїми справами, а до рідного дому, злітаються, щоб перепочити, набратися сил, і знову у …
У синьому-синьому небі жила собі маленька, пухнаста, біла хмаринка. Тут було багато хмар та хмарин, і кожна з них мала свої справи та обов’язки. Всі вони були різними: одні грозовими, другі дощовими, треті сніговими, було ще й інших багато, правда …
Десь серед зеленого лісу, так далеко, що люди туди й не заглядають, живуть гномики, дуже схожі на людей, але невеличкого зросту.
Кажуть, що колись давно вміли вони скарби знаходити, якими щедро ділилася матінка-земля.
А зараз з глибоких печер перейшли гномики …
Червона Зіронька тихенько спостерігала за круглим Місяцем вночі. І, дивлячись на мерехтливе світло зірок, мріяла полетіти до них.
Та раптом невелика тінь пронеслась поверхнею води. А з човна у море посипалось сміття.
На мрійницю впало щось прозоре. Але, коли вона …
Ця історія розпочалася в одному з магазинів.
На довгій полиці лежали коробочки. Менші і більші, одні паперові, інші напівпрозорі.
І в такій коробці з прозорим пластиком жила й наша Батарейка.
Як і її подруги, вона мріяла, щоб її купили, потримали …
Був час, коли небо осявали тільки сонце та місяць, а зірок ще не було. І жив тоді один чоловік. Мав діточок, як у решеті дірочок, отож мусив з ранку до ночі в полі працювати, аби їх прогодувати. Був він завше …
Частина 1. Спритний муравлик
Спершу про хлопчика, що йшов лісом
Лісовою стежиною ішов хлопчик – не знаю, як його звати, – і щось насвистував. Що то була за пісенька мені теж невідомо. Лунала вона приблизно так: “Ф’ю-ті-ті, ті-лі-лі!” Не впізнаєте …
У саду біля паркану жили квіти: березка-повзунок, мальва-красуня, соняшник-хвалько і білява кульбаба.
Найголосистішим від усіх був соняшник. Рано вранці, тільки-но сонце над парканом з’явиться, він уже горланить:
– Привіт, сонце! Доброго ранку!
Підніметься сонце трохи вище – соняшник ще голосніше …
1. Подорож починається…
А чи траплялося вам коли-небудь побувати на Краю Світу? Ні? Отже, ви нічого не знаєте про те, що тут, на Краю Світу, Сонце інколи світить через рожеві хмаринки так низько, що при бажанні, його можна легко обійняти …
З-за похмурої хмари визирнуло сонечко. Наступної миті різнокольорова блискуча веселка освітлила половину неба.
— Ой! — вигукнув зачарований Їжачок.
Під великою сосною, ховаючись від дощу, стояв Ведмідь.
— Райдугою найкраще милуватися з малинника, — поважно зауважив Ведмідь. — Смакуєш собі …
Було жарко, і Їжачок вирішив скупатися. Перебираючи лапками, він виплив на середину повільної лісової річки.
Внизу, під Їжачком, переповзаючи камінці, дном рухалася колюча їжачкова тінь. Дрібні рибки, нічого не боячись, запливали на його тінь.
«Я рибам затуляю сонце! – несподівано …
Біля старого пенька крізь мох пробився зелений паросток, тоненька билинка.
– Рости велика-превелика! – сказав Їжачок.
А коли він на наступний день знову пробігав повз старого пенька, билинка була вже вище за Їжачка.
– Якщо справа так піде, ти виростеш …
За пагорбом сховалася від Їжачка знайома луна.
— Виходь! — гукнув Їжачок. – Це я-а-а, Їжачок!
— Чок- Чок! — відразу відповіла луна.
— Покажись! — ще голосніше покликав Їжачок.
— Ка-жись!… Ка – жи-и-и-и-ись!… — насмішкувато озвалася луна.
— …
Пройшов теплий літній дощик, і в низинці посеред галявини назбиралася вода.
— Ой-ой-ой, — журився Заєць. — Тепер мені доведеться оббігати це місце. Щоб лапки не намочити!
— Нічого страшного ! – Заперечив Зайцеві Їжачок. — Зате вночі в калюжі …
Випав теплий дощик. Невдовзі, розсунувши капелюшками траву, на галявині затишно розмістилося ціле сімейство пузатих боровиків.
– Ух ти! — здогадався Їжачок. — Дощик був грибний!
Їжачок озирнувся на всі боки.
— І галявина наша вся грибна! – почав перераховувати він. …
Знайома Сорока розповіла Їжачку, що з великої висоти наша земля схожа на величезного їжака, що згорнувся клубком.
— Дерева стирчать, наче голки! — тріщала Сорока. – Як голки, як голки! Тільки все зелене, зелене, зелене.
— Зелений їжак… — усміхнувся …
У великому місті був чудовий парк, в якому жили спритні руденькі білочки. І була серед них одна пустунка, що все прагнула зробити по-своєму.
І як не намагалися старі білки привчити її до порядку. Нічого у них не виходило. Руда пустунка …
Колись давно край дороги, що біжить угори й вузенькою стрічкою губиться між похмурих круч, стояла вбога хатинка. Господарювали тут сива бабуся й чорноока внучка, на ім’я Жоана. Дівчинка росла сором’язливою, слухняною та доброю. Та одного дня крихітка захворіла: в неї …
БАБУСИНА ПІСНЯ
Карп’юки відправляли посилку з лікувальною травою для бабусі Марії.
— І мене відправте! — попросив В’язанчик у Йванкової мами. — Я припильную, щоб бабуся травичку настоювала і ліки вчасно пила.
Іванко похнюпився. Сумно йому буде без невгамовного товариша. …
Ріс над тихим прозорим потоком явір. З невеличкого паростка став він могутнім віковим деревом. Під час спеки або в негоду давав притулок у своєму затінкові пастухам і мандрівникам, щедро дарував своє гілля для гнізд пташиних, оберігав кручу від обвалу.
Пишна …
Над річкою Бугом у вбогій хатині жила колись стара-престара бабуся. Лікувала вона людей травами, замовляннями, добрим оком, лагідним словом. Була в неї онука — весела, жартівлива дівчинка. Дружила вона з хлопчиком сусідським — сином пастуха.
Діти гуляли в лісі, бавилися …
Колись наша земля була пустельна, непривітна. Не шуміли на ній ліси, не співали птахи, не плавали в річках риби, не цвіли барвисті квіти. Володарював у світі страшний Маракара — дух мороку й смерті. Під його рукою в непроглядній безодні жили …
Жила колись в нашому краю дівчина рідкісної вроди. Безліч юнаків і поважних чоловіків пропонували їй серце, багатство та славу, здобуту в боях чи у важкій праці. Та дівчина відмовляла всім лише тому, що була закохана в свою вроду, завжди дивилася …