Жив собі роззява —
ліві двері — справа.
Зранку він хутенько встав —
піджака вдягати став:
шусть руками в рукави —
з’ясувалось, то штани.
Отакий роззява —
ліві двері — справа!
Вбрав сорочку він. Однак
всі кричать йому: не так!…
Бідкався ослик
Мамі і тату:
– Як же то прикро –
Не вміти літати!
Мрію побачити
Я з височіні
Гори блакитні,
Переліски сині,
Луки барвисті,
І річку, і поле,
Рідну леваду
І все, що довкола.
Кажуть, на світі
Країн є …
Грають в морі сині хвилі,
З піни гребені в них білі.
А в небесній височіні
Хмари плинуть білопінні.
Це ж яка краса на світі!
Скільки сонця і блакиті!
І великий синій кит
Ніжно дивиться на світ.
Та коли неждано хвилі…
Один мурах манісінький,
На ніженьку кривісінький,
По лісовій галявинці
ішов собі Кульг-стриб.
Аж раптом під пеньком старим,
Вже майже геть струхлявілим,
Знайшов великий гриб.
От той мурах манісінький,
На ніженьку кривісінький,
Гриба з млинове колесо,
Силкуючись, зірвав
І, під вагою …
У лісі, на горісі,
Де спить стара сова,
Жили в дуплі три гномики —
Сімейка лісова,
Три гномики, три братики —
Сімейка лісова.
Найстарший гномик звався Бім
Середній звався Бом,
А наймолодший взяв ім’я
Обох братів — Бім-Бом.
Той Бім, …
Десь в морі, чи навіть самім океані,
На тихому острові Санта-Мартані,
Жив Бертель, жив Фертель —
Король черепах,
Такий-бо закоханий в себе, що жах!
Сидів він на камені, серед калюжі
І очі булькаті вдоволено мружив:
Чудова калюжа! Тут вдосталь води!…
Казок є на світі багато,
Й сам ти їх можеш сказати.
Є ще й про Шпичку казка,
Послухай її, будь-ласка.
Жив козак Шпичка,
Шапка сіра, невеличка,
Сорочка вишивана,
Запаска матір’ю ткана.
Жупан червоний, шаровари сині,
Діставав по святах з скрині.…
В нас чи за морем, —
Хтозна, забувсь, —
Жив собі зайчик
Трус-боягуз.
Вовка боявся,
В ліс не ходив…
В нас чи за морем —
Жив.
Скаржився заєнько:
Був собі.
— Всіх я боюсь…
Жить та боятися —
Краще втоплюсь. …
Ніжився кіт,
Край воріт,
Грів на сонці живіт.
Враз із двору в хлівець
Залетів горобець.
— Цвір-цвірінь,— цвірінчить.
Кіт підкрався
І вмить
Спритним рухом ловця
Упіймав горобця.
— Ну,
сказав він за тим,
Зараз я тебе з’їм!
— Що ж… …
У хатині біля гаю,—
Чи давно, чи ні — не знаю,—
Не велика, не мала,
Катря-дівчинка жила.
Очі сині, брови русі,
Жовта стрічечка в косі.
Та чомусь ота Катруся
Не така була, як всі.
Тільки й знала чепуритись,
Та у …
І
ЩО БУЛО В ЗООСАДУ
Виходить з дому Гриць Комар
Гуляти після школи.
Ви ще таких, як цей школяр,
Не бачили ніколи.
Він зразу хлопчиків побив,
Дівчат смикнув за коси,
Котові лапку придушив —
«Нехай не ходить босий!»
І, налякавши …
Де шумить сосна крислата
Край дзвінкого джерела,
Там ведмедиця кудлата
Із малятами жила.
Двоє менших ведмежаток
Ще й ведмедик — старший брат.
І любила дуже мати
Неслухняних ведмежат.
Умивала на полянці,
В ліс по ягоди вела,
Частувала медом вранці
Із …
— Ти знаєш що, — сказав байбак
Дружкові-ховрашкові. —
Чого нам треба жити так —
В степах, а не в діброві?
Десь, кажуть, є ліси й гаї,
А я і родичі мої
Не бачили їх зроду.
Ми звикли кублитись в …
У лісі під ялицею,
Над річкою-бистрицею,
Будинок є казковий,
Багатоповерховий.
Стоїть він серед зелені
Із давньої пори,
Всі поверхи заселені
Від низу до гори.
На першому живе Ведмідь,
Поважний, волохатий.
Він цілу зиму спить та й спить
І не виходить …
У Ясика-Карасика
Був собі кіт:
Не Мурлика,
Не Воркіт,
Не в чоботях —
Без чобіт…
Був сивенький кіт,
Кіт Хвостун,
Кіт-хвастун.
Невеличкий сам на зріст,
Але мав він довгий хвіст.
Як іде — хвостом дорогу мете:
Хвостуном його прозвали за …
Стрибайчик стежкою лісною
Плигав поволі — стриб та стриб!
І раптом бачить: під сосною
Сидить великий білий гриб.
— Диви! Грибок! Ну й чудасія!
Адже ж учора випав сніг…
Моя матуся так зрадіє
І нам спече грибний пиріг!
Зірвав він …
Одного разу Сонце й Вітер
Посперечались не на жарт:
Хто з них із двох сильніший в світі
І більш за те пошани варт?
Говорить Вітер: — Я суворий,
Я нажену на всіх страхи,
Я й розхвилюю синє море,
Я й …
Була Лисиця скупердяйка,
Що гіршу й в світі не знайти.
Зате ж була вона хазяйка —
Могла й зварити, і спекти.
Та щоб у гості запросити
Хоч би когось — того нема:
— Аби самій ходити ситій! —
І завжди …
Стояла в лісі біла хатка
Поміж дубів та ялівців,
І там жили малі зайчатка —
Аж вісім жвавих стрибунців.
З братів найстарший був Стрибайчик,
Меткий та чималий на зріст.
А наймолодший, втішний зайчик,
Був Побігайко Куций Хвіст.
Такий веселий, дуже …
Стрибала мавпочка Рірі
По лісі на дозвіллі.
Аж глядь — на пальмі угорі
Висять горіхи спілі.
Що довго думать? В туго ж мить,
Залізши спритно вгору,
На пальмі мавпа вже сидить
І рве горіхи скоро.
Зриває й кидає униз.
Летять …
Біг струмок через лужок,
Через воду — кладка.
І прийшло на бережок
Сіре козенятко.
— Зараз,— каже,— перейду
Я на той бік сміло!
Та назустріч, на біду,—
Козенятко біле.
Ось на кладку тупотить
Сіре з цього боку,
А вже біле …
1
Була весна. Про сніг колишній
давно забули ліс і сад.
Стояли яблуні та вишні
у квітах з голови до п’ят.
Все оживало, все раділо
в зеленім лісі і в садку.
І кожен сам знаходив діло
собі під силу й …
У Топтайла й Топталини
Три ведмедики, три сини:
Туп, Туптій і Тупотій.
Туп — ведмедик головатий,
А Туптій — то вайлуватий,
Тупотій же був — крутій.
Топтайлина — їхня мати
І Топтайло — їхній тато
Вчать ведмедиків малих,
Щоб росли …
Де при шляху при широкім
Шелюга та чорнолоз,
Стрілись якось ненароком
Сонце, Вітер і Мороз.
По словечку, по словечку,
Мов на подив та на сміх,
Учинили суперечку:
Котрий дужчий поміж них?
Я! — і Вітер у дугу
Гне червону шелюгу.…