Усе моє, все зветься Україна
Костенко Ліна Василівна
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Джерело:
“Вибране ”
Ліна Костенко
Видавництво: “Дніпро”
м. Київ, 1989 р.
Я знаю цей вірш.