Вельможа та філософ

Вельможа, з вченим розмовляючи якось,
Про що прийшлось,
– «Скажи-бо», — говорив — «ти світ цей досить знаєш,
І, наче в книгах, у серцях людських читаєш:
Чому, коли ми щось почнем,
Суди, чи товариства вчені заведем,
Так ледве встигнем повернутись,
Як з неуками нам уже не розминутись?
Невже немає ліків лихові цьому?»
— «Не думаю», — сказав тоді Мудрець йому:
«Так і з громадою бува (сказать між нами),
Як з дерев’яними домами».
— «Як?» — «Так: я свій добудував лиш цими днями;
Господарі в ньому ще житимуть колись,
А цвіркуни давно там завелись».

Переклад П. Сліпчука