Жадібний заєць

Помітив Заєць у дуплі бджолиного вулика. Вирішив медком поласувати. Роздобував велике відро.
Пішов у ліс. По дорозі Ведмедя зустрів.

— Ти куди, Довговухий?

— За медом, Клишоногий! Я вулик у лісі знайшов.

— Візьми мене з собою.

— Не візьму! Мені самому мало буде.

— І бджілкам нічого не залишиш?

— А навіщо їм? Вони собі ще назбирають.

Поліз Заєць у дупло. За медом. Забила на сполох бджола – сторож.

Напали бджоли всім роєм на непроханого гостя. От дісталося йому від бджіл! Так вони його обробили, так нажалили, що він ледве втік.

— Совісті в тебе нема Довговухий, — сказав Ведмідь. — Пішов би ти за медом із горнятком, дивись, бджоли тебе б і не чіпали. Вони народ добрий!

— Хотів би я подивитися, як вони тебе з горнятком зустрінуть!.. — простогнав Заєць.

Взяв Ведмідь невелике горнятко і поліз у дупло. Забила на сполох бджола – сторож. Налетіли бджоли на Ведмедя і давай жалити. Гірше Зайця покусали.

— Усю справу ти мені зіпсував! – сказав Ведмідь Зайцеві. — Не поліз би ти до них зі своїм відром, вони б мене з горнятком не чіпали… Це все через твою жадібність!