Зима

Десь, кудись поділось літо,
Сонця теплого нема.
У кожух такенний вдіта
Бабця біла йде — зима.
В неї в торбі — сніговиця,
Ще й хурделиця на дні.
— Діставайте рукавиці
Й теплі валянки мені!
А малечі — просто втіха,
Хоч вітрище аж гуло,
Бо нагрілись щирим сміхом
На санчатах за селом.

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

3.5 / 5. Оцінили: 2

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Джерело:

“Сонячний дощик”

Вірші та оповідання

Видавництво: “Школа”

м. Харків, 2006 р.

Коментарів ще немає... Будете першим?
Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: