Одного разу маленьке Зайченятко розкапризувалося і сказало своїй мамі:
– Я тебе не люблю!
Образилася Зайчиха-мама і пішла
А в цьому лісі жили двоє вовченят. І не було у них ніякої мами. Було їм без мами дуже погано.
Ось одного …
Жив-був Зайчик. А що він, ого-го як, полюбляв капусту, його називали Капустяним Зайчиком. А дехто, навіть, — капустянкою.
Та Вуханчик не ображався. Хай. Не до того йому. А ось, чи є де в світі капустяний ліс, було цікаво. Щоб замість …
Лисиця та заєць вирушили разом подорожувати. Стояла зима, ніде ні травинки, ні мишки, ні комашки.
– Ну й голодна пора настала, – сказала лисиця зайцю, – у мене всі кишки зкрутило.
– Справді, – відповів зайчик. – Повсюди хоч шаром …
Маленький зайчик прокинувся від холоду — у лісі панувала зима. Мороз вихолодив землю, гілочки дерев заніміли, жодного шарудіння. Все в лісі в очікуванні та ніде немає снігу.
Одежину маленький зайчик змінив, його шубка так і сяяла білизною.
— Один я …
Колись, давним-давно, росли величезні ліси заячого холодку. І селилися в них зайці гамірливими селами й селищами. Тепер же заячий холодок лиш подекуди в лісі. Під гіллястими кучерявими деревцями зайці люблять спочивати і вести довгі розмови про життя-буття.
Хтозна, звідкіля приблудився …
Щойно з неба зникло ясне весняне сонце, і над лісом залягли густі вечірні сутінки.
— Стук-стук-стук!.. — оповіщає дятел усіх мешканців лісу, що наступає ніч. Здалеку гучною флейтою обізвалась іволга. Десь на верховітті сосни зацокала білочка. Застогнала, затріпотіла крилами сова …
Поміж бронзовими стовбурами лісу гасав сердитий вітер. Навіяло снігу на промерзлу землю, і в його пухкій постелі шукали притулку лісові мешканці. — Ой, холодно… І їсти хочеться! — пошморгував носом зайчик, жаліючись старій зайчисі.
— Цить, дурненький, заспокойся. Треба звикати, …
На кінець лютого вже побільшало в Сонця роботи. Хоч і вечори коротшали, проте сідало до верстата, брало човник зі срібною шпулею і: гуп-гуп, гуп-гуп — стукав верстат.
— Жж-жжух, жж-жжух… жжж-жжжух, — літав із кінця в кінець веселий човник і …
Чарівна Осінь поступово з молодої жінки перетворювалась на бабусю. Все сердитішою ставала, бо втомилася дуже. Поки дала лад урожаєві, поскладала все до комори, поки вклала спати дерева, кущі, травицю, квіти… Дбайливішу господиню годі й шукати.
Зайчик Сіра Шубка, хоч і …
Збудував зайчик Сіра Шубка собі хатку — дерев’яну, затишну, з різьбленими віконницями і димарем-трубою. Пофарбував двері у блакитний колір і замилувався:
— Гарно!
Дідусь — ведмідь Волохан — змайстрував чудове ліжечко, стільці та стіл, можна й новосілля святкувати. Але ж …
Настала весна. Багато клопотів з’явилася у звірів та птахів. Всі вони чепурили свої оселі, лісові галявини. Дехто змінював вбрання: зайці скидали білі шубки, а натомість одягали сірі, вовки та ведмеді лише обновлювали старі кожухи, бо не звикли міняти кольору.
Та …
Вже осінь пішла собі спочивати, а зима чомусь барилася. Принишклий ліс ще тільки дрімав, адже не міг заснути, бо не було в нього теплої снігової ковдри. Нелегко й звірятам. Ніяк не міг зігрітись у своїй постельці їжачок Голочка, мерзлякувато тулилося …
Уночі зайці погризли кору молодих яблуньок. Вранці тато вийшов надвір і зразу побачив світлі плями на тонких яблуневих стовбурцях. І навкруги на снігу заячі сліди.
— Я їм дам, — сказав тато і пішов купувати набої до мисливської рушниці.
Він …
– І чого це в мене голова болить? – скаржиться сніг зайцю.
– Весна настала, ти починаєш танути. Отож у тебе і болить голова. – каже йому заєць.
Шкода стало зайцю снігу. Гірко заплакав він.
– Ой, як мені шкода, …
Якось черепаха зустріла зайця. У давні часи звірі могли говорити, так як люди. І вони так само, як зараз люди, запрошували одне одного в гості на свята. Черепаха запитала:
—Зачику, ти куди йдеш?
— Іду на свято, — відповів той.…
Одного святкового дня батьки послали свого маленького сина покликати гостей: «Клич ось такого дядька, ось такого дідуся, ось такого-зятя…» І назвали йому так багато різних імен, що зразу й не запам’ятаєш.
Слухняний хлопчик вибіг надвір, але одразу ж і забув, …
На дворі палахкотіло літо. Легкий липневий вітерець куйовдив віти дерев, з чагарника доносився запах папороті. Легковажні горобчики висвистували свою пісеньку: «Цвірінь – цвірінь»… Тим часом їжачок- Колячок походжав по тісненькій хатині, не знаходив собі місця. Чому забарився зайчик?
У них …
Побачив Заєць Вовка без хвоста. Пішов його слідами і знайшов… вовчий хвіст у капкані. Ось воно у чому справа!
Витягнув Заєць вовчий хвіст із капкана. Налетіла на Зайця Сорока-пліткарка.
– Звідки у тебе вовчий хвіст, Косоокий?
– Я його у …
Журавлику, любий! Ти зуби добре лікуєш, встав мені, будь ласка, нові зуби!
– Та вони в тебе і так гарні!
– Гарні, та малі! Встав мені ікла, як у лева!
– Навіщо тобі ікла?
– Я з Лисицею розібратися хочу! …
Втомився Лось блукати лісом і захотів відпочити. Приліг він на галявині і попросив Зайця:
– Зроби ласку – розбуди мене через півгодини!
Заметушився Заєць: сам Лось попросив його про ласку…
– Спи, спи! Обов’язково розбуджу! – пообіцяв він.
Лось потягнувся …
Знаєте, чому в Зайчика тріснута губа? Не знаєте? То послухайте. Було це давно. Невідомо звідки з’явився на дорозі великий камінь. Неподалік від Зайчикової хатки. Сусідка Білочка якось запропонувала Зайцю:
— Давай відкотимо камінь з дороги!
— Не твоя справа! — …
Було у зайчихи двоє зайченят. Одного звали Срібний Вус, а другого – Безхвостий Лев.
Якось надумав було Срібний Вус перескочити лісовий струмочок, та й впав у воду.
– Ага, попався, стрибунчику! – закричала одна рибка з червоним хвостиком і широко …
Сонце гріло з кожним днем все сильніше і сильніше. Сніг танув. Срібні струмочки наспівували веселі пісеньки, швидко пробігаючи по лісу.
Раптом потяглася до сонця травинка, за нею друга, зовсім тоненька, і ще одна, і ще – їх ставало все більше …
У мами Зайчихи була купа дітей: Найстарше Зайченя, Старше Зайченя, Середнє Зайченя, Молодше Від Середнього Зайченя, Маленьке Зайченя і, нарешті, Найменше Зайченя.
Усі вони були діти як діти. Бігали наввипередки, перекидалися, грали в квача, а бувало, що й билися.
Тільки …