Зайці
Зайці людину зустріли — злякалися.
До лісу втекли. Там оленя зустріли.
Знову перелякалися.
Стороною оббігли.
Ведмедю у лапи мало не потрапили.
Від вовка ледь втекли.
На горі зібралися.
Радяться між собою:
— Усіх ми боїмося. Як будемо жити? Краще піти і втопитися.
Усі погодились. Побігли до озера топитися. Тільки п’ятки майорять.
У цей час миша пробігала. Побачила зайців, у нірку сховалась.
А зайці кричать:
— Дивіться! Нас миша боїться.
Неподалік тетерук ягоди збирав. Голос заячий почув. На дерево злетів.
— Е-е-е! І тетерук злякався, — кажуть зайці.
До озера дострибали. На березі жаба сиділа. На сонечку грілася. Зайців побачила, у воду пірнула. Заєць кричить:
— Стійте! Не ми самі боїмося. Нас також бояться! Отже жити можна. Не будемо топитися.
Джерело:
“Эвенкийские сказки”
Видавництво: “Западно-сибирское книжное издательство”