Чаклунка
Жила колись жінка, яка дуже товаришувала зі своєю сусідкою. Одного дня послала вона до сусідки сина за жаринкою для вогнища. Коли хлопчик прийшов до сусідки, він побачив, що в неї на вогні стоїть величезна каструля з кашею. Хлопчик був дуже цікавою дитиною і сказав собі: “Треба ж! Сусідка живе одна, навіщо їй стільки каші?”
Він сховався в кущах і причаївся. Через деякий час сусідка зняла каструлю з вогню, підійшла до бананової пальми, нарвала листя, розклала його на підлозі своєї кухні і висипала на нього каструлю з кашею. Потім вона вся затремтіла і розсипалася на шматки. У неї відпали руки, ноги, очі, вуха, голова. І всі ці шматки її тіла почали їсти кашу. Хлопчик страшенно злякався і з кинувся тікати, кричучи:
– Мамо, допоможи! Я бачив, як руки та ноги нашої сусідки відпали та самі їли кашу!
Чаклунка в одну мить знову стала цілою і побігла за хлопчиком. Коли вона була зовсім близько, хлопчик виліз на дерево. Чаклунка закричала.
– Дерево, вниз!
І дерево почало зменшуватися. Коли чаклунка вже майже дотягунулася до хлопчика, він крикнув:
– Дерево, вгору!
І дерево знову почало рости, рости і рости… Так вони і перегукувалися: “Дерево, вгору!” – “Дерево, вниз!” Коли чаклунка зрозуміла, що нічого в неї не виходить, вона покликала на допомогу жабу. Величезна жаба щосили обхопила дерево і сказала:
– Як жаба, товстим ставай, до землі хлопчика пригинай!
Дерево почало ставати товстішим і нижчим. Коли хлопчик побачив, що ось-ось опиниться на землі, він крикнув:
– Дерево, вгору!
І дерево почало худнути і рости. Чаклунка покликала змію. Змія приповзла, обвилася навколо дерева і сказала:
– Як змія, стань тонким, до землі ближче ти нагнись!
Дерево стало тоненьким і гнулося під вагою хлопчика до землі. Він знову крикнув:
– Дерево, вгору!
Так і пішло, дерево то товстіло, то худнуло. Чаклунка покликала ящірку. Ящірка провела хвостом по дереву і сказала:
– Дерево, дерево, падай, спускай хлопця вниз!
І там, де ящірка провела хвостом, на дереві з’явився надріз, що ставав дедалі глибшим. Дерево вже мало не падало, коли мама хлопчика почула галас і крики, та разом із сусідами побігла подивитися, що відбувається.
Коли вони прибігли і зрозуміли, що там діється, вони палицею вбили жабу, змію та ящірку.
А зла чаклунка втекла, і в тих краях її більше ніхто не бачив.
Джерело:
“Бразильские сказки и легенды”
Збірка народних казок
1962 р.