Дурні мавпочки
Чарушин Євген Іванович
Дві мавпочки-мами годували своїх дитинчат. Одна мавпа була стара, досвідчена мама, вона міцно тримала на руках свого маленького, а друга, молода мавпа, весь час спала. Сидить вона, сидить, руки в неї розтискаються, опускаються — ось-ось її дитина випаде з рук і впаде зверху на землю.
Побачила це стара мавпа і смикнула її за вухо.
Мовляв, прокидайся. Ти що?
Молода мавпа прокинулася, підхопила міцніше свою дитинку і сіла зручніше.
Знову сидять поряд дві мами-мавпи і годують своїх хлопців.
Трохи згодом молода знову почала клювати носом — засинати. Ось-ось впустить дитину.
Тоді стара мавпа тицьнула її легенько в бік кулаком.
Молода здригнулася, випросталась і обняла дитинчатко своїми чорними маленькими ручками.
— Подивіться, подивіться, — заговорили люди, що стояли біля клітки, — які ці мавпи розумні. Як вони одна одну вчать. Зовсім як справжні люди.
Але тут молода мавпочка знову заснула — не виспалася вона, чи що? І стара мавпочка щосили смикнула її за хвіст.
І зчинилася тут бійка! Та яка бійка! Справжня мавпяча бійка!
Обидві матусі лупцюють одна одну кулаками, смикають за хвости, тягнуть за волосся, про своїх хлопців зовсім забули.
Хлопці в них давно впали на землю — забилися, плачуть. А матусі кривляються, зуби скалять, одна на одну, як півні, налітають.
Ось тобі й розумниці!
Джерело:
“Тюпа, Томка и Сорока»”
Евгений Чарушин
Переклад з російської
Видавництво: “Искатель”
(。-人-。)(*T^T)