Горобця-батька звали Грицем, а його жінку, горобчиху,— Настусею. Маленьких горобчиків, їхніх діток, було четверо: двоє хлопців — Івасик та Пимін, і дві дівчинки — Олеся й Оксана. Це дівчинка Катруся дала їм такі імена.
Горобчики-хлопці були битливі, весь час висувалися …
Жило на світі маленьке Порося. Воно дуже любило грати в шашки. Але от біда – партнерів у нього не було. І тому всіх, кого Порося зустрічало, воно просило з ним пограти.
Побачило порося Коника та й каже:
– Пограємо в …
В затишній кімнаті мармурового палацу стояла велика клітка з срібним дахом, блакитними стінами і високими дверима та вікнами із слонової кістки. Жив у тій клітці зелений папуга Ай.
Їв Ай тільки заморські зернята. Із срібної чаші пив сік гірського кришталю, …
Серед Льодовитого океану стояв скелястий острів з високими прямовисними берегами. На тому острові жили птахи кайри. Як і в інших птахів, у кайр був старійшина зграї — гостроокий Піві.
Щоранку Піві ставав на вершечок скелі й зустрічав схід сонця. Коли …
Майже на початку світу, коли мамонти паслися на березі теплого Північного океану, на землі не було жодного білого дерева. І дуби, і буки, і осокори, і горобина, і глід, і акація мали чорну-пречорну кору. Тільки цвіт у кожного дерева та …
В гущавині лісу в маленькому дуплі жила пухнаста Білочка зі своїми дітками. Її найстарший син Золотохвостик щоразу примічав, що вночі його братикам і сестричкам доводиться підкорчувати ніжки, щоб усім ставало місця в дуплі.
Золотохвостик сам теж тулився біля дверей і …
Влітку брати-близнюки Петро та Миколка жили у баби Ганни і діда Андрія. У діда та баби і сад, і пасіка, а за селом і річка Струмилівка, і левада. А далі синій ліс, де звіра та птаства видимо-невидимо.
Раніше всіх вставала …
Жили собі на світі троє братів Сорокопудів. Старший з найменшим родичалися, а середульший нічого не знав про своїх братів.
А все через те, що, коли він був ще зовсім малий, їхню маму убив Шуліка і Сорокопудів виховали сусіди.
Найстаршого брата, …
Давно-предавно, коли дні були удвоє довші, а світ тільки починався, з’явилися на землі дивні сірі пташки. Малі, кумедні. Нікого вони не бояться, усе кудись квапляться, а в найбільшу спеку у поросі купаються. Навіть по землі не ходять, як інші поважні …
В одному лісі жив лісник з дружиною. І був у них хлопчик Сергійко. Хлопчик дуже любив свій ліс. А ще більше любив він високу грушу, що росла у їхньому саду.
Груша була стара і таємнича. На тій груші, у великому …
Скресли ріки, розтанули сніги на полях, ожили, дихнули на повні груди безкраї лани. Сонце нагріло землю, і в її теплих долоньках прокільчилися зерна пшениці, вівса й кукурудзи, заструменів солодкий сік у гіллі дерев, напоїв бруньки чародійною силою.
Розквітли ніжні проліски, …
Сидів Пугач у своєму дуплі і ніяк не міг заснути. Тільки закриє круглі жовті очі, почне дрімати, як у ту ж мить на весь ліс розлягається лункий перестук Дятлових телеграм.
— Тук-тук-тук! Тр-р-р-рум-тум-тум! — весело вистукував довгим дзьобом Дятел.— Негайно …
Там, де білими розливами хвилювалася шовкова ковила та сивими озерами поросли гіркі полини, виросло, мов у казці, велике дзвінкоголосе село Золотоозерне.
Хоча поблизу не було жодного озера, але село називалося саме так.
І сталося це тому, що у тому селі …
Тієї весни, як і кожного року, поверталася качка., на ім’я Чомга, до свого Синього озера.
Он уже і гаї рідні виринули з-за обрію, замерехтіло сонце на хвилях. Але підлетіла вона ближче і побачила, що від її озера не лишилося й …
Вилупилося Курча з яєчка, побачило у небі сонечко і питає в мами-Квочки:
— Що це таке гарне та блискуче, мамо!
— Сонечко,— каже Квочка.
— А чиє воно! — цікавиться далі Курчатко.
— Не знаю, мабуть, нічиє…
Зраділо Курча, аж …
Розділ перший
у якому наші герої п’ють найсмачніший у світі чай, а ми тим часом дізнаємося про те, чому татові не можна читати буквар.
Тато — сміхотунчик.
Точнісінько як Стефа.
Звісно, мама, сестричка і навіть хом’ячок Свирид Петрович — теж …
На околиці невеликого містечка, серед пустирища, зарослого кропивою, двоє друзів — смаглявий Кім, худорлявий та прудкий, і білявий товстунчик Май, бавилися в індійців. Волосся вони розцяцькували півнячим пір’ям, обличчя розмалювали яскравими фарбами, а за зброю правили їм дерев’яні списи.
З …
Це трапилося тоді, як дівчинка Орися приїхала погостювати до свого дідуся-лісника.
Добре жилося дівчинці в лісі, привільно. Хочеш — ягоди збирай, хочеш — квітами милуйся, а хочеш — просто лісом гуляй та з зозулею перегукуйся. От тільки не вистачало Орисі …
Хлопчика Василька мама поставила в куток. Так, так, того самого Василька, першокласника, який замість того, щоб разом з усіма збирати старі журнали та газети, тобто макулатуру, пішов з другом Петриком у кіно.
«І чого це мама розсердилася?—думає хлопець.— То, бувало, …
Поміж бронзовими стовбурами лісу гасав сердитий вітер. Навіяло снігу на промерзлу землю, і в його пухкій постелі шукали притулку лісові мешканці. — Ой, холодно… І їсти хочеться! — пошморгував носом зайчик, жаліючись старій зайчисі.
— Цить, дурненький, заспокойся. Треба звикати, …
Всеньку весну луг був схожий на золоту квітку. Вабив до себе бджіл, кошлатих джмелів, ніжних метеликів. От тільки шкода, що кульбабки вже в надвечір’я заплющували золоті оченята. Цілісінький день дивилися на Сонце і від того паморочились у них голівки. Через …
На кінець лютого вже побільшало в Сонця роботи. Хоч і вечори коротшали, проте сідало до верстата, брало човник зі срібною шпулею і: гуп-гуп, гуп-гуп — стукав верстат.
— Жж-жжух, жж-жжух… жжж-жжжух, — літав із кінця в кінець веселий човник і …
У ясного Місяця та темної Ночі була донечка — гарна та мила. Звалася вона Зоринка. Багато справ у дівчини: вказати дорогу в темноті, першою сповістити, коли світанок настане… Тоді на землю ступає господарем ясне і любе Сонце. Зоринка завжди першою …
Пліт був зовсім новим і дуже гарним. А виплів його з лози дідусь Семен, плів довго, з любов’ю. Пліт пам’ятав кожний дотик старечих рук — таких міцних, хоч і шкарубких, але ніжних-ніжних. Та й взагалі, у них в селі всі …