Казки українських письменників — сторінка 32

Сердиться Березень, вітром бурхає,
Аж голі дерева стогнуть та гнуться.
Землю замерзлу вдень дощиком мочить,
А на ніч морозом дужим стискає.
Хмари збирає з усіх закутків неба,
Що нікуди сонцю й глянуть на землю…
Ринуть веснянії води рікою,
Дороги та …

Якось вранці сіре кошеня Котя й жовте курча Ціпа зустрілися у дворі на стежині.

— Добрий ранок, — чемно привітався Котя і гордівливо сповістив:—Мені сьогодні виповнилося тридцять днів, поздоровляй мене!

А мені сьогодні теж виповнилося … аж двадцять три дні, …

Одного ранку прокинувся Хом’ячок та й думає:

— Зварю собі каші. Набридло сухе зерно гризти.

Вибрав він стиглий колосок, обтрусив зернята, склав у глечик, та й каже:

— Ой, щось я притомився. Відпочину трішки.

Сидить в холодку, куняє. А каші …

В неволі

Зоряними очима дивилося Небо на Землю. Великими, розумними очима дивилася Ясочка на зоряний небосхил.

− Зорі! Які ж ви красиві! Мабуть, немає в світі нічого красивішого, ніж вишите зірковим візерунком небо! – захоплено шепотіла вона.

У верхівках дерев …

Осінь прийшла, не питаючись. Без запрошення, мов незвана гостя.

Лісова миша Люська сиділа на купі хмизу й спостерігала за жовтавим листям, що кружляло в неї над головою, вкриваючи лісову стежку.

— Ех! — сумно зітхнула вона, дивлячись довкола. — Оце …

Під кущиком самотньо сиділа буква А. Підійшла до неї буква М, та й каже:

— Давай дружити!

— Давай!

Взяла буква М букву А за руку і утворився склад МА.

Вийшли вони на вузьку стежку.

А пішла першою, а за …

Оце подія сталася в лісі! У родині Зайців народилося Зайчатко! Всі звірі посходилися подивитися на нього. А воно ж гарне-гарнюсіньке! А крихітне, що в колисці шукати треба!  Одне лишенько — аж надто вередливе вдалося. Не дає спокою нікому ні вдень, …

Дивовижні пригоди незвичайної принцеси

Розділ перший

в якому ти, мій юний читачу, познайомишся з героїнею цієї казкової оповіді

— Де Принцеса, йолі-палі? Зараз почнеться королівський прийом, на якому їй обов’язково слід бути, а вона знову десь заповітрилась… Прем’єр-Міністре, негайно розшукайте …

І тру-ля-ля, і тра-ля-ля! –

Ось казочка про короля.

Був собі король,

Що про своїх підданих не піклувався,

А тільки чепурився

і САМ СОБОЮ ПИШАВСЯ.

От якось прокинувся він зранку,

Почухав заспану голову,

Не пішов до сніданку:

«Щось не те, …

Котики, що з’явились ранньої весни на Вербі, мріяли зустрітися з Котиками, які жили у людей.

І одного разу Вербовим Котикам пощастило. На берег річки прибігло біле Пухнасте Кошеня.

— Ой, які гарні Котики народились! — зраділо Кошеня.— Я хочу дружити …

Один нерозумний Сірник почув, що колись йому доведеться згоріти, і вирішив підпалити хату свого господаря:

— Хай же й інші у вогні щезнуть! — вирішив.

Почав Сірник думати-гадати, хто б його запалив.

Попрохав Сірник розжарену Пічку:

— Допоможи мені спалахнути!…

Жило собі в лісі Зайчатко… «Ну то й що? — скажеш ти.— Зайчат багато і в лісі, і в полі».

Але я розповім саме про це Зайчатко…

Ні з ким воно першим не віталося, нікому, навіть старшим, не давало стежки …

Під самісінькою стелею, в кришталевому намисті люстр, тремтячи, завмирали останні звуки музики.

— Це було прекрасно! — казали люди, залишаючи зал. В очах у багатьох блищали сльози.

Невдовзі всі розійшлися. Пішли й музиканти. Інструменти вони дбайливо поклали у футляри й …

Ой, як стрибав, радіючи, маленький Сергійко, коли привезли нові стільці!
Три великих — для татка, мами й старшої сестри Оленки, а четвертий — низенький — для самого Сергій ка.

Стілець йому дуже сподобався. Мав стілець акуратні ніжки, блакитні бильця й …

Бегемотик, якого звали Мотик, любив плескатися в рідному болоті.

— Гей, Мотику, пішли на лужок, побігаємо! — гукали йому прудкі смугасті зебреията.

Бегемотик розплющував малі свої очиці, дивився на зелений лужок, довго думав, так, що аж великі зморшки перерізували йому …

Було собі троє кошенят — старшеньке, середульше й найменшеньке. Звали їх Няв, Мурр і Шшш.

От якось сусідська бабуся, що жила в будиночку по той бік вулиці, покликала їх до себе на обід.

Сонечко щедро світило.
Кошенята грілися на ганку, …

У бабусі та дідуся виросла ріпка.

Ось така — завширшки!

Ось така — заввишки!

— Нумо ріпку рвати,— кличе дідусь бабусю,— бо сам не здужаю.

Тягне, тягне бабуся — аж поперек заболів, а ріпка — ані руш! Збіглися помічники.

І …

Зайченя Сіра Лапка вранці побігло до сусіднього лісу по ягоди й заблукало…

Що робити, в кого стежку додому спитати?

Аж гульк — біжить Вовк. Старий, одне вухо розідране в бійці, і підсліпуватий. Зайченя одразу це зрозуміло, бо на носі у …

Вовченя У-у жило в таких темних лісових хащах, що й сонця не бачило. От якось воно гарненько поснідало, одразу похоробрішало й на галявину вискочило.

Зирк туди, зирк сюди — чи нема часом якоїсь небезпеки?

Аж глип — позаду на землі …

— Мамо,— сказало Лисеня,— я хочу намалювати щось красиве й подарувати тобі.

— Але ж треба вміти малювати!

— А я й так можу! — відказало Лисеня.— Купи мені альбом і фарби.

Побігла Лисиця до лісової крамниці, принесла альбом, фарби …

Послухай-но, мій маленький…
За червоним, наче мак, полем — на ньому й справді ріс мак — стоїть висока гора. А на вершині її, за сірою, як хмара, скелею — там і справді часто ночують хмари — живе Він. Коли хто …

Біжить полем Мишка-Шкряботушка. Бачить: стоїть собі теремок. Просторий, високий, красивий, двері навстіж відчинені — заходь, живи на здоров’я!

Зраділа Мишка, скоріше забігла до теремка, ще й двері за собою причинила.
Стрибає полем Жабка-Скрекотушка.

— Хто-хто в теремкові живе?

— Я, …

У теплий день, коли сонечко ласкаво зігрівало землю, народився Вітерець.

Він був нерозумний, пустотливий. Побачив людину, що йшла дорогою, і жбурнув їй в обличчя жменю пилюки. Людина закашлялася.

А Вітерець засміявся й полетів далі. Бачить — Вітряк стоїть. Дмухнув на …

Хмаринки пливуть у небесній блакиті. Хмаринки… Он — схожа на білу троянду. Там он — як корабель з вітрилами. А на самісінькому обрії — наче рожеве дерево летить, махає дивним віттям… А й справді — було таке Дерево. Росло на …