Собака і півень

Якось Півень запитав Собаку:

— Чи зможеш ти потоваришувати зі мною?

Собака відповів:

— Чому ж ні, хіба я гірший за інших.

Так потоваришували півень та собака.

Якось Півень запропонував Собаці:

— Підемо по білому світу, знайдемо собі гарне місце і збудуємо палац.

Собака погодився, але тільки засумнівався, як вони зможуть побудувати палац. Вона спитала півня:

— Як ми зможемо побудувати палац?

Півень відповів:

— А ось як: знайдемо гарне місце з дуплавим деревом, я виберуся на дерево, а ти залізеш у дупло. Зверху я кричатиму кукуріку, а ти з дупла почнеш гавкати. Так повторимо декілька разів, і звірі, що будуть поблизу, зберуться навколо нас і допоможуть нам.

Так вирішили друзі і пустилися в дорогу. Ішли довго і нарешті вилізли на великий пагорб. Півень оглянув місцевість і, побачивши широке поле за пагорбом, сказав:

— Ось на цьому полі й збудуємо палац.

Півень виліз на дерево, а собака поліз у дупло, і, як було домовлено, півень почав кукурікати, а собака старанно гавкати. Їхні голоси почула лисиця і тихенько підкралася до них. Побачивши півня на дереві, вона спитала:

— Що ти, друже, там робиш?

— Що роблю, хіба не бачиш, будуємо палац…

Лисиця зраділа словам півня і почала просити, щоб і її взяли в компанію.

Півень відповів:

— З великим задоволенням, але там у дуплі сидить мій товариш, запитаємо його, якщо він погодиться, я буду дуже радий.

Лисиця не боячись підійшла до дупла, думаючи, що там може бути лише свійський птах, але собака, що вискочив, схопивши лисицю за горло, задушив її.

Півень з дерева бачив усе, що сталося, засміявся і крикнув собаці:

— Ну що! Ти задоволена моєю витівкою, давай повторимо її. Клянуся, багато хто прийде сюди.

Знову півень почав кукурікати, а собака — гавкати. Недалеко нишпорив голодний вовк, почувши їхні голоси, він підкрався ближче.

Побачивши півня на дереві, вовк запитав його:

— Що ти там робиш?

— Хіба не бачиш, що роблю, ми з товаришем будуємо палац.

Вовк попросив півня взяти його до компанії. Півень відповів:

— Охоче, але в дуплі сидить мій товариш, попроси його, якщо він погодиться, я не заперечуватиму.

Вовк підійшов до дупла і засунув туди морду. Він подумав, що там може бути лише свійський птах. Але тут собака схопив його за горло і задушив.

Півень бачив усе це. Він засміявся і крикнув собаці:

— Бачиш, як добре все складається, давай ще раз повторимо мою витівку. Ще багато хто попадеться на цю вудку.

Знову півень почав кукурікати, а собака — гавкати.

Їх почув мисливець, що блукав лісом. Він тихо підійшов до дерева і сказав півню:

— Півню, я маю застрелити тебе,

Півень дуже злякався і сказав мисливцеві:

— Добре, але спочатку поговори з моїм товаришем, він сидить унизу, в дуплі. А потім роби зі мною, що хочеш.

Мисливець підійшов до дупла. Але собака не наважився кинутися на людину з рушницею, а півень злетів з дерева і повернувся до господаря. Собака виліз із дупла і поплентався за мисливцем.

Так закінчилася витівка півня та собаки збудувати палац.

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

3.1 / 5. Оцінили: 19

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Джерело:
“Казки народів СРСР”
Видавництво: “ Радянська школа ”
м. Київ, 1954 р.

2 коментарі
Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: