Собака і півень
Якось Півень запитав Собаку:
— Чи зможеш ти потоваришувати зі мною?
Собака відповів:
— Чому ж ні, хіба я гірший за інших.
Так потоваришували півень та собака.
Якось Півень запропонував Собаці:
— Підемо по білому світу, знайдемо собі гарне місце і збудуємо палац.
Собака погодився, але тільки засумнівався, як вони зможуть побудувати палац. Вона спитала півня:
— Як ми зможемо побудувати палац?
Півень відповів:
— А ось як: знайдемо гарне місце з дуплавим деревом, я виберуся на дерево, а ти залізеш у дупло. Зверху я кричатиму кукуріку, а ти з дупла почнеш гавкати. Так повторимо декілька разів, і звірі, що будуть поблизу, зберуться навколо нас і допоможуть нам.
Так вирішили друзі і пустилися в дорогу. Ішли довго і нарешті вилізли на великий пагорб. Півень оглянув місцевість і, побачивши широке поле за пагорбом, сказав:
— Ось на цьому полі й збудуємо палац.
Півень виліз на дерево, а собака поліз у дупло, і, як було домовлено, півень почав кукурікати, а собака старанно гавкати. Їхні голоси почула лисиця і тихенько підкралася до них. Побачивши півня на дереві, вона спитала:
— Що ти, друже, там робиш?
— Що роблю, хіба не бачиш, будуємо палац…
Лисиця зраділа словам півня і почала просити, щоб і її взяли в компанію.
Півень відповів:
— З великим задоволенням, але там у дуплі сидить мій товариш, запитаємо його, якщо він погодиться, я буду дуже радий.
Лисиця не боячись підійшла до дупла, думаючи, що там може бути лише свійський птах, але собака, що вискочив, схопивши лисицю за горло, задушив її.
Півень з дерева бачив усе, що сталося, засміявся і крикнув собаці:
— Ну що! Ти задоволена моєю витівкою, давай повторимо її. Клянуся, багато хто прийде сюди.
Знову півень почав кукурікати, а собака — гавкати. Недалеко нишпорив голодний вовк, почувши їхні голоси, він підкрався ближче.
Побачивши півня на дереві, вовк запитав його:
— Що ти там робиш?
— Хіба не бачиш, що роблю, ми з товаришем будуємо палац.
Вовк попросив півня взяти його до компанії. Півень відповів:
— Охоче, але в дуплі сидить мій товариш, попроси його, якщо він погодиться, я не заперечуватиму.
Вовк підійшов до дупла і засунув туди морду. Він подумав, що там може бути лише свійський птах. Але тут собака схопив його за горло і задушив.
Півень бачив усе це. Він засміявся і крикнув собаці:
— Бачиш, як добре все складається, давай ще раз повторимо мою витівку. Ще багато хто попадеться на цю вудку.
Знову півень почав кукурікати, а собака — гавкати.
Їх почув мисливець, що блукав лісом. Він тихо підійшов до дерева і сказав півню:
— Півню, я маю застрелити тебе,
Півень дуже злякався і сказав мисливцеві:
— Добре, але спочатку поговори з моїм товаришем, він сидить унизу, в дуплі. А потім роби зі мною, що хочеш.
Мисливець підійшов до дупла. Але собака не наважився кинутися на людину з рушницею, а півень злетів з дерева і повернувся до господаря. Собака виліз із дупла і поплентався за мисливцем.
Так закінчилася витівка півня та собаки збудувати палац.
Джерело:
“Казки народів СРСР”
Видавництво: “ Радянська школа ”
м. Київ, 1954 р.
Бред
бред