Був чарівний літній день. Уже й із полудня зійшло. Левада вся в квітах пишається, за левадою стоїть хатинка, убога й низенька. Почорніла, мохом поросла стріха говорить, що хатині з літ уже вийшло. Недаром і похилилася вона! Мов та бабуся сива, …
Князь Олег, що після смерти Аскольда і Дира володів у Києві, правив мудро, будував городи і укріпляв їх, щоб забезпечити перед ворогами. І велика стала українська держава. Велика, могутня. Грізний став Олег сусідам. Боялися його, боялися заганятися в межі української …
І платили кияни таку данину хозарам щороку. Аж одного разу надплили Дніпром суднами воїни, в залізній зброї. Здалеку побачили город на горі. І спитали в рибалок на Дніпрі:
– Чий це город?
А рибалки оповіли їм:
– Були колись три …
Минули літа, століття минули. Попадали дерева, що молодником були тоді, як св. Андрій благословив гори над Дніпром – попадали від старости. А на їх місці повиростали молоді дубчаки. Та й вони вже зістарілися. Ось-ось уступлять місця молодникові.
Тільки могутній, ревучий …
А таки здивувався, зчудувався раз старий Бористен.
Його хребтом проти течії надплило судно. Нічого б і дивного! Не одно ж судно носив він на своїх гордих хвилях! Та які люди в судні!? Досі все бачив він у суднах людей озброєних, …
Світле сонечко кінчало вже свою денну дорогу та кликало все за собою на спочивок після важкої праці. Теплі роси оживили буйну зелень і квіточки барвисті. Гаряча літня днина загорталася щораз щільніш у ніжну, животворну прохолоду.
І все немов ожило, немов …
Р. Б. 1165 літом оббігла ввесь Галич вістка: до князя Ярослава приїхав у гості царевич із Греції. Різно оповідали собі про причину його приїзду. Та дійсна причина була така: Андроник, двоюрідний брат грецького царя Емануїла Комнена, втік із Греції, і …
І поїхав князь Володимир із жінкою в Київ. Забрали з собою і Настаса, і корсунських священиків, і мощі святих Климента й Тива, взяли і церковний посуд та ікони на благословення собі.
Зо славою й радістю входило військо в Київ.
Раділи …
І знову минули літа. Поховали князя Кия, а за ним і Щека і Хорива не стало. А кожного поховали на горі, де поселився був і жив. Кия на горі, де був в’їзд Боричів, Щека на горі, що від нього й …
— З вашого Івасика, вельможний пане, буде колись великий муж. Він розумник і до книжок охочий дуже, — говорив новий домашній учитель Семен Кульчицький до пана Степана Мазепи.
— Це мене дуже тішить, — відповів пан Степан. — Дай то …
Як князь Данило вернувся ще з одного переможного походу на ятвягів, що шарпали межі його держави, застав у Галичі послів від короля Белі. Король просив підмоги, бо він воював із чеським королем.
Данило негайно рушив йому на поміч. Саме тоді …
Оповідання з народного переказу
І
Було се дуже давно. Ще як на наші землі набігав дикий кочовий нарід печеніги й нищив та руйнував села й міста, а людей убивав або забирав у тяжку неволю.
А панував тоді в нашому славному …
На другий день по від’ізді пана Езоп сидів на полі та стеріг збіжжя перед шкодою, головно перед ненаситними горобцями. Раз-у-раз схоплювався він та покрикував голосно…
І за кожним разом зривалася з фуркотом хмара горобців з лану та відлітала на бік, …
Зміна, яка сталася з Езопом, дивувала всіх. Як це могло статися, що цей гикавий мацапура нараз так плавно й так різко товорить!
А тут іще в додатку враз із вимовою теж і вдача хлопця змінилася. То був він боязкий, несмілий, …
Так Езоп опинився в домі філософа Ксанта.
Зараз на другий день узяв Ксант Езопа до міста, щоб там купити ярини. Городник дуже втішився, що до його крамниці зайшов такий славний і поважний мудрець, як, Ксант.
— Нехай твій невільник бере …
Саме святкували фригійці найбільше в них свято, свято богині плідної природи хліборобства, великої й доброї матері Кибели.
Щорічно святкували спокійні й тихі та трудолюбні фригійці дуже величаво це свято — кожне місто, кожне село, кожна закутина.
Так і цього року!…
Не довго ждали громадяни на прислугу Езопа. Лідійський король, багатир Крез, забажав підбити під свою власть і Фригію. З великими, добре озброєними полками рушив на спокійних та смирних фригійських хліборобів та виноградарів.
Перейшов уже ріку Меандер і йшов без перепони …
Коли став перед Крезом, Крез закликав із здивуванням:
— Як то! І це той небезпечний чоловік?!
А Езоп почав говорити:
— Один чоловік ловив саранчу. Припадком попався йому в руки польовий коник. Чоловік хотів його вбити.
“Що ж я завинив? …
Добре було Езопові в Креза, та він забажав пізнати світ і людей, тому вибрався в подорож по світі. Довго подорожував він, пізнав різні народи й країни, заприязнився з вавилонським королем і з різними визначними мужами.
Та найдовше в часі подорожей …
Кілька літ пробув Езоп у фараона Нектанеба, як милий гість, та вкінці затужив за рідною країною, за Грецією.
Сталася до цього добра нагода. Саме вертав туди Ксеній, вождь наємних гелєнських військ фараона, який теж затужив за вітчизною. На чужині обидва …
Випала напрочуд гарна днина. Південне небо чисте-чистесеньке простягалося величезним наметом над усією Фригією. Хоч то й гаряча пора року, та якось сонце не дуже пече, легкокрилі вітри-зефіри пролітають понад плодючими фригійськими полями, колихають трави й квіти, пливуть хвилями поверх ланів …