Цап синочка умовляє:
— Йди по хлібчик, бо немає!
Цапеня біжить в містечко —
Аж стонога недалечко.
Затремтіло від тривоги —
І назад, дай боже ноги!
Цап уже чекав на ґанку,
Дав синочку прочуханку.
Добре вилаяв його.
— Ти чого …
Із друзями жаба кумка:
— У нас є чудова думка!
Анумо, риби, хором співати —
На хліб собі заробляти.—
Покликали рака риби,
Вдають, що співають ніби;
Жаби
Вторують їм
Так — аби;
І рак
Співа
Абияк.
Тут короп зітхає в …
Змучив нежить Катерину.
А-пчхи!
Катерина під перину.
А-пчхи!
Прийшов лікар дуже скоро.
А-пчхи!
Каже:
— Пані справді хвора!
А-пчхи!
Миттю дав їй аспірину.
А-пчхи!
Сам захворів за хвилину.
А-пчхи!
Ще пішов до адвоката,
А-пчхи!
А там саме було свято.
А-пчхи!…
Семеро дітей у тижня —
Ну й сімейка дивовижна!
Аж ніяк не може тато
Всіх докупи поскликати:
Понеділок десь мандрує
І кота в мішку купує.
А Вівторок з Середою
Носять решето з водою.
А Четвер заліз на гірку,
Щоб зашити …
Жила біля річки качка,
Велика була дивачка:
Води не любила й трішки —
Ходила гуляти пішки.
Заходила до перукарні:
— Чи є у вас булки гарні?
В аптеку носила банку:
— Одважте мені сметанку!
Ще мала до пралі діло,—
Купити …
Одне цуценя невеличке
Журилось на березі річки:
По-перше, мало досаду,
Що всі виганяють із саду,
По-друге, що в річці не сухо,
Що муха влетіла у вухо,
Що кішка нявчить і дряпа,
Курча не дається в лапи,
Що хазяїна слухатись треба,…
— Випни, равлику мій, ріжки!
Дам тобі я сиру трішки!
Каже равлик правду щиру:
— Я не їм ніколи сиру.
— Випни ріжки потихеньку,
Дам тобі ще й маку жменьку!
Равлик з люті вліз до хати,
Каже: — Годі жартувати!…
Сніг виблискував, північне сяйво сипало спалахами, зорі яскраво сяяли в небі.
Був Святвечір. Лапландець їхав у санях, запряжених оленем почерез пустельні гори, услід за ним правила саньми його дружина. Лапландцеві подобалася їзда, він час від часу озирався за дружиною, яка …
Діва Марія мала дев’ять років, коли її матір Анна сказала до неї:
– Піди до моєї сестри Єлизавети у Віфанію й принеси золотого ключа, я забула його там учора. Та дивись, не загуби, бо то чудодійний ключ, він відчиняє усі …
– Який же мудрий Геґесіппус! – вигукнула мамзель Юстина, сплеснувши руками. – Усе він знає! Такий вчений, такий вчений! Не те що бідолашний Кнут, зовсім темний…
Геґесіппус не мав часу на розмови: він розглядав у мікроскоп задню лапку жука-гнойовика. Хлопець …
Жив на світі чорний пухнастий баранчик. Любив він все пухнасте-пухнасте.
Вранці він прокидався та вмивався пухнастою піною.
Вдень дошки стругав.
Пухнасту стружку на ґанку складав.
Увечері стружкою топив пічку.
Пухнастий дим летів угору, а по небу пливли пухнасті хмарки.
Якось …
Сталося це у неділю. Саме тоді ведмедик сидів вдома і читав лісову газету. І раптом він прочитав:
У МІСЬКОМУ ПАРКУ
ВІДБУЄТЬСЯ ВИСТАВКА
НОВИХ МОТОЦИКЛІВ
“А що таке мотоцикл?” — задумався ведмедик.
Пішов ведмедик питати ослика.
— Мотоцикл — отже, му-м-м, …
Чи знаєте ви різнокольорового жирафу? Того жирафа, що боявся дощу. Тому що він думав, що дощик змиє його кольорові цятки. Цей жираф мав друга — Місяць.
Якось запитав різнокольоровий жираф у свого друга:
– А що робити, якщо завтра буде …
Ця казка про опудало.
Якось навесні, коли на деревах з’явилося перше листя, на городі хтось поставив опудало.
Воно махало руками, як вітряк, і кричало:
– Киш, киш!
Птахи зграями здіймалися до неба.
І не лише птахи. Безтурботні хмарки і ті, …
Одного ослика звільнили з цирку. Став старий. Але щоб не нудьгувати, вирішив віслюк знову бути маленьким і тому пішов до іграшкового майстра.
А іграшковий майстер сказав:
— Є в мене тільки довгий пухнастий хвіст. Підійде він тобі?
— А все …
Ну і дивне це жабеня!
Того дня воно з’їло:
Раз
Два
Три
Чотири
П’ять
Так Так. П’ять великих кавунів. У нього заболіт живіт, він сів на пеньок і заплакав:
— Бу, Бу, Бу, Бу, Бу
Ішов повз нерозумний бик, насупився:…
Жив в одному морі кит. І не просто кит. Ні, ні! Він мріяв зробити щось зовсім надзвичайне. Ну, щоб потім про нього всі казали: «Акий чудовий, який дивовижний кит живе в нас у морі!»
І що тільки він не робив …
Хмари, коли їх побачиш вперше, можуть здатися дивними. Так….
Якось руде кошеня запросило свого жовтого друга — курчатко.
— А чи не піти нам, жовтий, на річку пити блакитну воду?
— Пити блакитну воду, — усміхнувся той. — Напевно, це …
В одному лісі жила сім’я музичних ведмедів.
Тато-ведмідь грав на гармошці.
Мама била в барабан.
І лише маленький Михайлик ні на чому не грав. Сидів сумний.
— Настав час, — сказав одного разу тато, — і йому взятися за справу.…
Ослик дуже любив гуляти. Але він був маленьким і тому весь час губився.
Вийде надвір, а там так цікаво. Ось дерево. Ослик багато разів його бачив, але прилетіли метелики, спустилися на нього, і дерево раптом розцвіло дивовижними квітами.
Або, наприклад, …
Прокричав червоний півник, кучерявий гребінець, на весь двір, що будуватиме собі будиночок. Тільки не такий, не простий, а солодкий.
Із солодкої соломки поставив він зруб. Із солодких пряників склав дах.
З ірисок зробив солодку, солодку трубу. Сів біля солодкого віконця …
Набридло жабеняткові просто так лісом скакати. І вирішив він стати пекарем. Надів білий пишний ковпак, а на своєму будиночку табличку повісив: «Жабеня-пекар».
Забекав біля воріт баранчик. Пекар йому рогалик дав.
Замукав бичок — круглий бік. Бичку жабенятко солодку соломку виніс.…
Молодий півник щоранку зустрічав сонечко. Стрибне на паркан, закукурікає, і ось уже з’явилося над лісом золоте світило. А тут, як завжди, закукурікав, а замість сонечка з-за лісу сірий туман виплив.
«Де ж сонечко знайти?» — постояв півник, подумав, надів чобітки …
Жив-був на світі один паровозик. А звали його Чу-Чу. Це тому, що, перш ніж їхати, він завжди говорив: «Чу-чу».
А їздив Чу-Чу лісовою дорогою, від однієї станції до другої. Трохи постоїть Чу-Чу і далі поїде.
А потім там, де паровозик …