Казки українських письменників — сторінка 38

Лев царює над лісами,

Над водами він царює,

Скрізь закони видає він

І усюди порядкує.

2

Ось надумавсь він і кличе

На великую пораду

До свого царського двору

Всю звірячую громаду.

3

Каже раді міркувати:

Дати рибі суд і право…

Хитрий лис, щербатий лис

Уночі у клуню вліз,

Нишком виліз на драбину,

А з драбини — на бантину,—

Курку — хап! — і у торбину…

Курка чує, що біда

Курка в крик:

«Кудах! Ку-да?!»

У цю пору коло хати

Бігав …

Над ставком широководим,

Посеред очеретів,

Там комар, славетний лицар,

Під листом зеленим жив.

Грав у сурму голосную

І до бою викликав,

І в людей, і у звірини

Крові безліч випивав.

І його ніхто на світі

Ще й разу …

1
Жив колись у нас кумедний

Чоловік, Юхимом звався,

Забагатіти відразу

Все він якось сподівався.

“Я вже,- каже,- добре знаю:

Є в землі скарбів багато

І усі їх взяти можна

Під Купаловеє свято.

Та на лихо я і …

Ой було це ще в давнії роки,

Як у нас, на Вкраїні широкій,

Чоловік на селі жив Тимоха,

І була в нього жінка Солоха.

Поганенько було таки жити,

Хоч було на чому й заробити.

Та як правду вам щиру сказати,…

Два морози йшли у ліс,

все вбирали в іній.

В того був червоний ніс,

а у цього — синій.

— Старший буде той із нас,-

каже брат до брата,—

хто людину зможе враз

до кісток пробрати!

Їде дядько в сіряку,…

І. ХТО ТАКИЙ БУВ АБУ-КАСИМ І ЯК ВИГЛЯДАЛИ ЙОГО КАПЦІ

У Багдаді, славнім місті,

Тому літ не сто, не двісті,

Як халіфи ще жили,

Був вдовець, стара катряга,

Та такий вам скупиндряга,

Що шукать по всій землі.

Хоч багатий був, …

Вранцi заєць бiля дуба

Одягнувся в бiлу шубу,

Одягнувся, оглянувся,

В довгi вуса посмiхнувся:

— Гарна шуба, шуба гожа,

I на полюс з нею можна.

Тiльки жаль — чобiт нема,

А надворi вже зима…

Обiзвався дятел з клена:

— Є …

На городі,

Що при броді,

Біля гатки

В грядку-

Латку

Сам, без матері,

Без татка,

їжачок,

Мале дитятко,

Садить носом

Бурячок,—

Проштовхнув

У грядці дірку.

В дірку

Вкинув насінинку.

Славно,

Справно

їжачок

Посадив

Свій бурячок.

Шубу знявши

З голочок,

Заскородив…

Не від того я помру,

Що на світі буде война.

А від того, що вона

Мого вірша не достойна.

Ярослав Довган

РОЗДІЛ І

1

У вікні дзижчала муха, і нудотливе оте дзижчання навівало сон, так само, як і порипування віконниць …

На кожному львівському будинкові є дах. А на кожному львівському даху височить цегляний комин. А над комином вже нічого нема, тільки небо. І буває воно різне – раз веселе, раз сумне. Тільки комин завше однаковий.

Комин поводить себе так, мовби …

Було собі одне Поросятко, яке полюбляло мандрувати. Не знаю, чого йому не сиділося на місці, а от не сиділося, і край. Покинуло свій хлівчик і своє коритце та й подалося в мандри. І зайшло до королівського замку. Спочатку на нього …

Одна дуже вбога жінка народила двох синів близнят. Якось уночі, коли діти спали в колисці, вона задумалася над їх долею і зажурилася.

Жінка сиділа у тяжкій задумі, як раптом біля неї з’явилася людська тінь і запитала:

— Чого ти хочеш …

І

Мов вітрила під вітрами,

Мчать листи і телеграми,

Аж упріли поштарі:

«Де Барвінок? Де Ромашка?

Відпишіть, коли не важко.

Повідомте дітворі!»

«Розкажіть нам про Тхоряку,

Що, мов лин, пірнув у мряку.

Де Будяк, що сіяв зло?

Де наш милий …

І

Відступає тепла нічка,

Розтуляє ранок вічка.

Грає в росах на городі.

Стиха каже: «Спати годі!»

Але ще панує спокій.

На городі сон глибокий.

Головата, мов дитинка.

Спить під тином Капустинка.

На духмянім свіжім листі

Спить Кабак, мов у …

Мов димок, повився заспів

Під дубами в Конча-Заспі,

В тиху пору світанкову,

Коли місяць збив підкову.

Наче бджілка волохата.

Забриніла ранком хата.

Над полями, над лісами

Задзвеніла голосами.

Гнат старий з малим Іванком

Привітались з добрим ранком.

Гнат погнав корову …

Тітку Секлету знали по всій окрузі. Що вже рум’яна, що гостроязика. А що вже до всякого діла беручка!..

Навіть у неділеньку рано, поки там інша хазяйка ще очі зо сну протирає, Секлета вже й худібку попорає, і сніданочок злагодить, і …

В одній теплій та багатій країні жили могутні, жваві й хоробрі люди, що вічно сварилися, вели поміж собою війни, нікому не хотіли коритися, не признавали над собою ніякої влади і тільки сонцю високому поклонялися, тільки перед ним схиляли свої голови.…

Розділ I

У далеких і таємничих африканських джунглях жив лев Толябун. То був злий і невдоволений з усього лев. Коли світило сонце, він ричав через те, що йому було жарко; коли наставала темрява, він дратувався, що йому прохолодно; натщесерце ричав …

1

Ця дівчинка, що про неї поведемо мову, жила, може, не в нашому часі і, може, не на нашій землі, як і всі, хто живе в казковому світі. Носила вона зелене платтячко, таке старе, що мусила щоранку зашивати його травою. …

(За мотивами англійської народної казки)

ДІЙОВІ ОСОБИ: Казкар, Онук, Джоан, Ніколь, Мачуха, Чаклунка, Король, Принц, Фея 1, Фея 2, Слуги, Ельфи, Феї.

СЦЕНА І
Звучить спокійна музика.
Онук:

— Діду, а можна послухати казку? Дозволь!
Казкар:

— Що ж, розповім.…

Дома мама підкладає під квочку яєчка. Посидить квочка на яєчках двадцять один день, і з яєчок народжуються курчатка. Жовтенькі, кругленькі, як м’ячики. Бігають за квочкою — за своєю мамою, пиекотять:
— Пі-пі-пі…

На фермі виводять курчаток не так. Там є …

Заклопотана їжачиха кинула хатні справи і ледве встигла схопити за вухо бідового синочка, який і гадки не мав повертатися додому. Він дзиґою крутнувся біля дверей і хотів було у дременути в ліс.

— Попався, шибенику! — промовила з полегшенням їжачиха. …

Коли навесні до лісу з вирію повернувся Соловейко, їжачок визирнув із своєї нірки під кущем глоду і став чекати сутінків.

А сонечко востаннє пестило проміннями ніжно-зелений оксамит лісових верхівок…

І тоді їжачок почув ніжну трель:

— Тьох-тьох-тьох!

Їжачок склав голочки, …