Казки на ніч — сторінка 106

У дрімучому лісі під найпишнішою ялинкою заховалася  затишна хатинка. Біля хатинки – город. Біля городу – криниця. Біля криниці – лавка. В хатинці разом зі своєю жінкою і діточками живе сірий Зайчик. Живуть вони дружньо і щасливо. Їдять пироги з …

Живуть у дрімучому лісі два найліпших друга: Ведмедик і Зайчик. Якось вранці Ведмедик вирішив піти порибалити. Взяв він вудку, кошик і пішов до озера, заздалегідь мріючи про смачну смажену рибку. Дорога проходила повз хатинку Зайця.

– Зайти до Зайця, чи …

День видався теплим і сонячним. Дарусик грався надворі зі своїм песиком Міккі. Хлопчик жбурляв йому м’ячик, а той, кумедно підстрибуючи у високій траві, відшукував його і повертав господарю.

Вкотре Міккі побіг на галявинку в пошуках м’яча.

Раптом цуцик помітив, що …

Електромобіль Сашко обожнював читати.

Велосипединку Юлю теж хлібом не годуй — дай сторінки погортати кермом.

Часто друзі паркувалися поруч,щоб обговорити якусь нову книжку.

От і сьогодні Юля переповідала:

— А потім, на останній сторінці, з’явився електричний вітряк — і своїми …

«У лісі, лісі темному…» – наспівував Дмитрик, біжучи зимовою стежкою у лісок, що простягався неподалік його хатини. У тому лісі вовк не ходив, та й лісок був невеликим. Але саме тут Дмитрику було найзатишніше.

А ще з минулої весни у …

Якось наприкінці осені, коли день уже став дуже коротенький, а ніч – довгою та холодною, надумала бабуся Зима піти однієї такої ночі на розвідини до людей, на землю та послухати, що про неї говорять, чи чекають на її прихід. Підійшла …

Трапилась ця пригода у передвеликодній вечір. Маленька Катруся сиділа на лавочці біля хати і розписувала яєчка. Кошичок для осв’ячення уже був готовий. Дівчинка все туди поклала: і пасочку, яку спекла їй мама, і ковбаску, хрін, трошки масла, шматочок шиночки, прикрасила …

Народження.

У повітрі запахло весною. Старий і кремезний Дуб, що стояв на галявині густого лісу, раптом стрепенувся, потягнувся після довгої холодної зими і … прокинувся. А на молодій гілочці, що виросла тільки минулої весни, заворушилась маленька брунька.

– Ой-ой-ой, як …

За морями, за горами, у зеленому лісі, біля невеличкого села, жили-були собі різні звірята. Не знали вони горя та біди, бо доброго мали володаря. А володарем на той час у них був могутній та справедливий Лев. Любили звірі та поважали …

Чи знаєш ТИ, що таке мамине серденько?

Думаєш, воно таке, як на малюнку в енциклопедії?

Ні, дитино, серце набагато більше. Цього не зобразиш на жодному малюнку.

А головне, що у серці основне місце займаєш ТИ. Так-так, саме ТИ…

Дивне серце, …

Жили собі дві сестрички. Старшу, худорляву та чорноволосу, звали Оленкою, а молодшу, товстеньку, кирпату та з рудим волоссям – Світланкою. І ніколи не було між дівчатками згоди, тільки крик та бійка. Закінчувалося це все поломаними іграшками, подертими книгами та безладом …

Чи бачили ви, діти, старовинний годинник? Такий товстий, незграбний із заводним механізмом, а не на батарейках, як зараз. Поважний і серйозний він ще висить десь у старих будинках, збережений бабусею чи дідусем і завжди вірно показує нам час. Не те …

Жив на світі маленький хлопчик Іванко. А з ним – його маленькі невидимі друзі: Вушик, який мав дві кімнатки у вушках хлопчика, Горлик – у великому та просторому горлі та Носик, котрий хазяйнував у носику Іванка.

Друзі жили дуже мирно …

У одному густому лісі жив собі поживав цікавий горобець. Усе він хотів знати та попробувати. Побував він уже і у полі, і у гаражі, і навіть у людському домі побував – та мало там голову не розбив об скло, яке …

Жив-був у дрімучому казковому лісі добрий ведмідь. От надумав він якось створити квартирне агенство, щоб звірі та птахи могли собі поміняти житло, якщо їхня домівка їм якось не підходить. Вивісив він на великій галявині у один прекрасний день таку об’яву:…

На узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, кучеряве, як вільце, зеленіло деревце. І зайчатко, і лисичка називали його — дичка, і колись давно-давно липам скаржилось воно:

—    Чом я дике? Я не дике! Скоро виросту велике. Нині зовсім …

Розділ 1, у якому бобрів стає більше

В одній країні на березі однієї не надто глибокої річки, чи то навіть заплави, а точніше — під великою старою вербою жило собі сімейство бобрів. Усього їх було восьмеро, а саме: баба-бобриха, …

Розпачливий крик із кущів

Усе почалося зі зламаного годинника. Через те, що той не забамкав, пан Єнот прокинувся на годину пізніше й мусив поспішати до школи, не поснідавши.

Він забіг до класу останнім, щойно пролунав дзвоник. Усі місця були зайняті, …

Хто такі зубні феї?

З давніх-давен було собі одне чарівне королівство. Жили там — та й досі живуть — маленькі й трохи дивакуваті створіння — зубні феї.

Дивакуваті вони тому, що в них не – звичний, як на нас, …

За сніданком Міра розглядає чашку з намальованим морем. Їй не хочеться жувати канапку. А хочеться до моря. «Чи багато там зараз хвиль?»

Міра гортає улюблену книжку й зітхає. Пан Коцький сходить зі сторінки й сідає перед Мірою на стілець.

— …

Для Насточки

Найкраще виходити з равликом на прогулянку навесні,

повільно-неквапно привітаєшся з кожною брунькою,

понюхаєш кожну травинку,

нахилишся до кожного пуп’янка.

Повільно-неквапно роздивишся, як червоніють ягоди,

при слухаєшся, як шелестить листя,

привітаєшся із пташенятами, що спурхують із гнізда.

Повільно-неквапно назбираєш …

Зозуля засинає:

ку-ку, ку-ку.

Горобець стуляє вічі:

цвірінь-цвірінь.

І ворон куняє:

кру-кру, кру-кру.

Сорока клює носом:

чек-чек, чек-чек.

А вівсянка за ними:

зінь-зії, зінь-зії.

Грак і собі тягне:

кра-кра, кра-кра.

Синиця жмуриться:

ці-ці-пр, ці-ці-пр.

І дятел стихає:

чок-чок, чок-чок.

Із …

Кухня — це таке чудове місце, де ми снідаємо, обідаємо, п’ємо чай і спілкуємося. Саме тут вирує життя. Ні-ні, не у нас, а в посуду. Сьогодні всі мешканці кухні дуже радіють, адже в їхній компанії з’явилося нове горнятко Сем. Хлопчик …

Ця історія сталася… Як гадаєте, де? Ніколи не здогадаєтеся! У кімнаті! І знаєте, з ким саме? Не повірите — з новеньким ноутбуком. Його подарували хлопчику Марку на день народження. Тепер хлопчик міг на ньому малювати, набирати тексти і, звичайно, грати …