Якось ячмінь каже пшениці:
– Ходімо, пшенице, золото шукати!
А пшениця відповідає:
– Дурний ти, ячменю. Навіщо нам по те золото йти, якщо ми самі золото?…
Пройшла велика злива, і річка виступила із своїх берегів. Розлилася широко навколо й гордо крикнула струмкові, що біг поблизу:
– Ти такий маленький, такий непомітний, тебе й не видно! Ось я – то зовсім інша річ!
– Не задирай носа, …
Зустрілися якось у полі два брати-вітри морозяні – північний і східний. Все, що вміли, вони вже поробили: кучу-гури довкола дворищ понамітали, дороги позадували, кригу на річках снігом завіяли. Зустрілися й ну танцювати та висвистувати: ніяк не придумають, що б його …
Було це давно-давно. Йшли якось сонце, мороз та вітер і розмовляли між собою.
– Я сильніше за вас обох,– сказало сонце.
– Ні, я сильніший! – промовив мороз.
Усі троє добре розуміли, що сильному й дужому легше на світі жити: …
Жила собі колись бабуся.
Якось задумала вона наварити бобу, тож намочила його у воді.
Трохи згодом дивиться — біб уже розм’як і набух. Бабуся заходилася пересипати його в казанок — одна зернина впала на землю й покотилася у куток саду.…
За старих часів, в далеку сиву старовину редька, лопух і морква були білі-білі — не такі як зараз.
Якось вирішили вони втрьох прогулятися в гори. Вилізли на високу вершину і до того втомилися, що вже не могли спуститися вниз. Заплакали …
Жив-був на світі лісоруб, добрий, але дуже бідний. Любили дерева цього лісоруба — ніколи він без потреби живої гілки не зрубав і не зламав. Знав лісоруб: зламаєш гілку, загинути може ціле дерево, а він беріг дерева у лісі.
Ішов якось …
У Чомусика в квартирі,
Що під номером чотири,
У коробці під вікном
Жив маленький добрий гном.
Був простим його наряд:
Чобітки, ковпак, халат.
Гном усе на світі знав,
Бо чимало мандрував.
Він з Чомусиком завжди
Відправлявся будь-куди.
І на сто …
Коли в Богині снігу народилася дівчинка, вона довго думала, як назвати доньку.
Думала-думала і назвала її Сніжинка.
Сніжинка, біленька дівчинка з білим волоссям, лежала в білому ліжечку, під білим хмарним простирадлом.
Коли Сніжинка підросла, до неї, як водиться, почали приходити …
У гущавині лісу
У гущавині лісу, серед високих сосен, кедрів і квітучих дерев махагуа загубився маленький білий будиночок. Трава та папороть підступили до самого порога, доріжки зовсім заросли… Будиночок тепер стоїть занедбаний, порожній, вікна та двері зачинені. І лише барвистий …
Спало в череві гори джерело, і наснився йому сон: стало воно розбухати, набиратися сили, й так швидко, що
зрештою довелося йому пробиватися на поверхню землі, інакше захлинулося б власною силою.
— Ну й розбишака! — промовила скеля, коли джерело вдарило …
Текли річки, кожна по-своєму: яка на схід, яка на захід, а яка з гір прямісінько в море. А куди ж іще?
Велика Мати всіх річок спокійно вказувала новонародженим, кому куди текти. І з ними не було ніякого
клопоту. Не часто …
У той час, коли день і ніч розминаються, разом із Сонцем народилися Крапелька і Квітка. Крапелька
була допитлива, а Квітка — ніжна і вразлива. Ще б пак! Всюди навколо них сяяло-мінилося море жовтого піску й ніде не було видно жодної …
Високо над землею, наче плетені кошики, підвішені до неба, гойдаються вежі міста. В одній з них живе хлопчик Ясен. На дітей, птахів і хмари він і не дивиться.
А чого на них дивитися? Всі чудеса на світі Ясен бачить у …
Листок ясена тріпотів на гілці, всміхався й наспівував:
— Найзеленіший я і найкращий. Ніхто зі мною не зрівняється…
Але й на інших деревах листя було зелене, весь ліс був зелений, крім листя берези, яке вже набувало
золотавого осіннього кольору. Листок …
Посварилася річка з пагорбами, поміж яких текла, й вирішила втекти подалі від них — знайшла собі нове річище, але один її рукав усе-таки залишився в долині.
— Тепер ти вже не річка, а полонянка! — Пагорби переможно заусміхалися, а та …
Колись, давним-давно, біля підніжжя гори росла армія соняшників. Що це були за красені! Всі, як один,
гінкі, статурні! Сонце в небі сяяло від гордощів за своє золоте військо.
Щодня Сонце мандрувало зі сходу на захід. Зі сходу на захід повертали …
Розділ сьомий
Дудар на досвітній зорі
Сховавшись у прибережних заростях, пронизливо виспівував свою пісню птах волове очко. Була десята вечора, та в небі понад горизонтом зоріла запізніла смуга дня. Жар спекотного післяполудня відступив, розчинився у дотиках прохолодних пальців куцої літньої …
Розділ перший
Річковий берег
Весь ранок Кріт пропрацював, немов заведений. Прийшла весна, і слід було причепурити свою хатку. Кріт трудився, не покладаючи лап — спершу орудував щітками й мітлами, потім у хід пішли ганчірки, а після цього, озброївшись відром вапна …
У давнину небо було так низько над землею, що людина високого зросту могла дотягнутися до нього і погладити рукою.
Якось діти кравця вийшли на прогулянку, залізли на великий камінь і почали кричати:
— Ого, тепер ми можемо торкнутися неба. Давайте …
Чи було, чи не було – цього ніхто не знає, але з деяких пір ось що розповідають.
Жила-була дівчинка – сирітка. Батько і мама її померли, залишивши їй старого верблюда та теля.
Верблюда сирітка продала і на ці гроші купила …
Стояв собі над річкою невеличкий лісок. Росли там усякі дерева – дубочки, берези, вільхи, осики, сосни і ялини. Були ті дерева ще не дуже старі, але на них так багато всякої гусені та жучків розвелося, що пооб’їдали вони все листя …
Як Петрик врятував рідну краплю
В одній краплі води жив мікроб. Звали мікроба Петрик. У Петрика були тато і мама. Теж, звісно, мікроби. А ще у Петрика були дідусі та прадідусі, бабусі та прабабусі, дядьки, тітки, брати рідні, брати двоюрідні, …
— Мавпо, — сказав удав, — ми маємо горіх. Кокосовий.
— Це добре, — зраділа мавпа.
— Зараз ми його візьмемо і…
— З’їмо, — підказала мавпа.
— Ні, підкинемо вгору. Що буде?
— Нічого не буде, — зітхнула розчарована …