Гарний день видався в Юрася з Дмитриком. їхній дідусь їхав у крамницю і хлопців узяв з собою.
Він купив їм новесенькі олівці, альбоми, ще й кульок цукерок.
Вернувшись додому, Юрась із Дмитриком не стали навіть обідати — зразу виклали кожен …
Такий уже розумний отой чорний собачка Булька: як кажуть, тільки й того, що по-людськи говорити не вміє.
У що б не грали діти – і Булька тут.
Якось повернувся Костик із школи, а в дворі граються хлопчики й дівчатка.
– …
Довго Митя набридав татові:
— Купи велосипед!
І от, коли хлопчикові виповнилося чотири роки, тато нарешті вдовольнив його прохання. Скільки радості було у Миті!
Та згодом виявилось, що й від велосипеда бувають прикрощі… Ось послухайте, що трапилося з Митею і …
У неділю вранці малий Тіно визирнув у вікно.
Але що це? Де поділися яблуня й сарай? І взагалі, куди зник сад? «Мамо, хто вкрав наш сад?!?» — кричить Тіно. Мама дивиться у вікно і сміється: «Тіно, це ж туман!»
Он …
В одному з наймальовничіших куточків, що зветься Русанівкою, жила дівчинка Уля.
Щоранку по сніданні Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям, чи, як жартувала бабуся, «нагуляти дівочі рум’янці». Вони бродили над порослим вербами каналом, уголос читали на …
— Як кликати жайворонка? — питає маму Тарасик.
Мама трішки подумала і каже:
— Не знаю. Голубів кличуть: гулі-гулі, качок: вуть-вуть, курочок: ціп-ціп, а жайворонка…
— А коли гукнути «жай-жай»? — спитав Тарасик.
— Спробуй,— сказала мама.
— Жай-жай! — …
Дощик був на святі, де на бубоні грав дід Грім. Так той Дощик розвеселився, розпустувався, так розтанцювався, що не міг зупинитися ні в полі, ні в лісі, ні в саду.
Підбіг до Зайчикової хати — тук-тук…
Підбіг до Лисиччиної хатки …
Перед Новим роком дідусь Демид навчав Дмитрика щедрувати:
Щедрий вечір, хато-світлице,
Сійся-родися, житечку й пшенице…
Дмитрик співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, до дядька Юхима і сам лунко, як дзвіночок, щедруватиме, як …
Коли Дмитрик їв яблуко, в нього випав зубчик. Не болів, тільки хитався, і випав, як маленький камінчик. Дмитрик затис його в жменьці, підійшов до дзеркала, роззявив рота і, побачивши щербину, сказав бабусі:
— Я вже беззубий.
— Не беззубий, а …
Наталя розказує мамі про Марійку, з якою вона грається в дитячому садку:
— Така та Марійка смішна, що її можна по телевізору показувати.
— Ні, вона гарненька,— каже мама.
— Гарненька і смішна,— стоїть на своєму Наталя.
—
А чому …
У хаті тихо. Мама порається на кухні. Тато щось пише за столом у своїй кімнаті, а Наталя у спальні колише в іграшковій колисочці ляльку та приспівує:
Люлі-люлі, люба лялю,
Вчися слухати Наталю…
— Де ти цю пісеньку взяла? — увійшовши, …
— В мене хатка — не хлівчик, Я печу дітям хлібчик,— співає Ганнуся, виліплюючи із глею паляничку, кладе її на дерев’яну лопатку і садить у піч, яку викопала з Оленкою на підгірку.
— Вже спікся? — не терпиться Оленці.
— …
— Йдучи до дядька Степана, я побачила, що й сонечко йде зі мною понад ясенами, понад черешнями,— розказує своїй мамі Наталя.— Прийшла я на дядькове подвір’я, зупинилася — і воно зупинилося над дядьковою хатою… То моє сонечко. Правда ж, мамо?…
— Розкажи мені, Дмитрику, який же твій дитячий садочок? — просить Дмитрика дідусь Демид.
— А хіба ви не бачили?
— Бачив, та не роздивився як слід,— жартує дідусь.
— Навколо ростуть дерева — вишні, яблуні, груші, тому — садочок. …
Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, жовтогарячі чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-утінку вишила.
— Що це буде, нене? — питає Дмитрик.
— Українська святкова сорочечка для тебе.
— Чому українська? — допитується хлопчик.
— Бо вишиваю такі квіти, …
— Розкажи-но, онучку, нені, що ми сьогодні бачили в гаю,— попросив Дмитрика дідусь Демид.
— Якій нені? — питає Дмитрик.— Де вона?
— Он збирається вечерю нам варити.
— Так то ж мама.
— Вона і мама, і неня.
— …
Якось вихователька спитала малюків, ким вони мріють вирости.
Гриць сказав, що буде власником зоопарку. І сам чиститиме зуби крокодилу, про всяк випадок, аби не довелося потім лікувати. Бо ж на вході до всіх стоматологічних кабінетів світу висять таблички: «Заходьте з …
Розділ 1, у якому бобрів стає більше
В одній країні на березі однієї не надто глибокої річки, чи то навіть заплави, а точніше — під великою старою вербою жило собі сімейство бобрів. Усього їх було восьмеро, а саме: баба-бобриха, …
РОЗДІЛ 1
Відтоді, як Ларс і його сестричка Ґерда знайшли одне одного, вони жили в чудовій Райській бухті на півночі й там ходили до школи китів. Щовечора в їхній домівці темнішало. Із настанням ночі поверхня моря ставала гладенькою, воно притихало …
Я люблю мовчати. Люблю, коли дуже тихо.
Але мій молодший брат часто кричить. Йому півтора роки.
А старший брат любить гучну музику.
Тато завжди співає. Навіть коли миє посуд або стриже нігті.
Ми з мамою просимо їх бути тихіше. Усі …
Дорогі мої друзі на морі й на суші, мої люб’язні, з добрим серцем люди… а це означає, що це ви, усі ті, хто щойно розгорнув цю книжку. Мені дуже хочеться розповісти вам про китеня Ґерду, яка все життя мешкала у …
Ось наш двір.
Найкраще в ньому — це майданчик під кленом.
А найкраще на майданчику — гойдалка.
Якщо розгойдатися дуже сильно, то можна злітати високо-високо.
Я літаю — а малюки копаються в піску.
Я літаю — а Марко з’їжджає з …
Листа написала Марта. Це був лист про її заповітне бажання. Прохання вмістилося в кілька слів, а сам лист — у конверт із маркою.
На конверті Марта написала: “Святому Миколаю”.
Уранці Марта з татом вкинули листа до поштової скриньки. Там уже …
Одного непогожого дня, коли дощ то вщухав, то пускався знов, із густої трави сумно визирав білий єдиноріг. Його сині очі блищали, а по лакованому тілу стікали краплі води.
Єдиноріг стояв неподалік дитячого майданчика, і було йому страшно лишитися на самоті. …