Дощ відшумів. Над селом барвистою підковкою прогнулася веселка.
Андрійко чекав цієї миті. Вибіг на Тополину вулицю і залопотів по калюжах. Тільки бризки, ніби іскри, вилітають з-під босих ніг.
Біля рівчака хлопчик спинився. Побачив тріску, що гойдалась на воді. На трісці, …
— Тимку, йди снідати,— кличе мама.
Хлопчик лінькувато потягнувся в ліжку й солодко позіхнув:
— Не хочу…
Мама сіла скраєчку на синове ліжко:
— А я знаю, чому ти не хочеш.
— Чому? — розплющив одне око хлопчик.
— Бо …
У Тимка є дідусь. Він живе а-а-аж на іншому кінці Тополиної вулиці. Хлопчик часто ходить до нього в гості. Там охоче бавиться з кошлатим собакою, залюбки годує пухнастих кролів. А от рябого бичка, що пасеться на прив’язі в садку, обходить …
Тимко хвацько осідлав низенький паркан і гукнув:
— Андрійку, ходімо до діда Гацька!
Андрійка вдруге кликати не треба.
Хлоп’ята побігли городами до дідусевої пасіки. Раптом на стежині щось сяйнуло. Тимко нагнувся і — підняв годинник. Справжній годинник.
— Ба,— сказав …
У дитячому садку хлоп’ята повісили годівницю. Насипали туди крихт і стали чекати гостей. Першою прилетіла синичка. Радісно зиркнула на малят і ну дзьобати. Смачно! Потім завітав горобець.
Незабаром у пташиній їдальні не було вільних місць.
— А тепер ходімо в …
У Тимка завжди сверблять руки.
Це так вихователька Наталя Лук’янівна каже, коли Тимко щось накоїть або тільки хоче накоїти.
Гралися на подвір’ї. Галинка була лікарем. До неї підходили дівчатка, роззявляли ротики і голосно казали: «А-а…»
Тимко стояв, осторонь і з …
— Мамо! Мамо! А що я бачив сьогодні на луках!
— Розкажи, синку!
— Як сонце в тумані купалось! А туман був такий густий-густий, що ми з татусем мало корів не розгубили.
— І хто ж вам допоміг? Мабуть, твої …
Сидить Андрійко на лавочці, чекає з роботи батька. На долоні березового гаю м’яко опускається вечірнє сонце. Біля причілка хати метушаться ластівки, готуються спати.
Хлопчик прихилився до паркану й замріявся. Тихо довкола, спокійно. Навіть вітерець, ніби довірливий пес, калачиком згорнувся біля …
Біля хати дозрівають полуниці.
Бабуся підкликала Андрійка й сказала:
— Тепер наглядай, онучку, за грядкою. Встережеш — будуть тобі вареники з полуницями.
Щодня Андрійко поливає грядку криничною водою й приказує:
— Швидше дозрівайте, полунички!
Якось прибіг до Андрійка Тимко. Зиркнув …
До тітки Ганни у відпустку приїхав син-моряк. Микола йшов вулицею і ніс букет червоних троянд.
Побачив його Андрійко:
— Миколо, навіщо тобі стільки квітів?
— Хочу подарувати їх.
— Кому?
Моряк весело підморгнув:
— Одній гарній дівчині. А ти ще …
Іде Андрійко вулицею й наспівує.
Бачить: неподалік малюки боязко зазирають у чужий двір. Питає:
— Що там за кіно?
— М’яч наш, — показують діти, — біля Рябка…
— А Рябко, мабуть, злий-презлий?
— О-го-го!
Тоді Андрійко повагом насунув кепку …
До вузенької кладки, що лежала над каламутним струмком, підійшла бабуся з кошиком. З острахом ступила на дошку й тихенько подибала. На середині потічка кладка хитнулася, бабуся зойкнула й завмерла.
Неподалік Андрійко з Тимком пускали паперові кораблики. Швидка весняна вода підхоплювала …
Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір’я баби Стехи.
Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати, на колінах руки тремтять — купаються в щедрому сонячному промінні. А довкола — зграйка білих ромашок, …
На вигоні подружки пасли каченят. Припікало сонце, і дівчатка сховалися у затінок дуплястої верби.
Аж тут нагодився Мишко. Висипав яблука:
— Вгощайтеся!
Яблука спілі преспілі, проти сонця середина прозориться.
Їхала з поля машина, везла від комбайна зерно. Біля верби загальмувала. …
Синім озером пливла біла лебідка. Так вільно і красиво, що аж задивилися на неї замислені хати й високі тополі.
Пливла лебідка далі і далі від рідного берега. Була вона трохи журливою і врочистою. Від того навіть берези принишкли, нечутно гублять …
Ну й морока бабусі з каченятами. Всенький день плутаються вони під ногами, галасують, ніби на ярмарку. А стара качка поважно походжає коло них і вдоволено кахкає. Мовляв, ви тільки гляньте, які в мене гарні дітки!
Одного разу бабуся сказала:
— …
Чує Оленка: вже явір тріщить. Ось-ось змії перегризуть дерево. Серце дівчинки затріпотіло, наче листок на вітрі. Вона хоче допомогти хлопчику, та ноженят не одірве від липкої землі.
Коли це летить одно-однісіньке гусеня, з сил вибилося, ледве летить. Жалібним голоском Телесик …
Оленка захворіла, і мама викликала “швидку допомогу”.
Дівчинка дуже боялася лікарів, тому, побачивши жінку в білому халаті, заплакала й сховалася під ковдру.
Жінка сіла скраєчку на ліжко й лагідно спитала:
— Ти знаєш лікаря Ойболитя?
— Знаю. Він добрий і …
Ніяк не хоче заснути Оленка.
— Бабуню, розкажіть казочку.
— Я ж тобі, люба дитино, всі казки переказала.
— А ви ще з книжки почитайте.
Надіває бабуся окуляри і читає. А дівчинка навіть не думає спати.
Закрила бабуся книжку.
— …
У дворі мама копає грядку для квітів. Неподалік грається малий Гена.
Мама каже:
— Синку, допоможи мені. Я й заступ тобі принесу.
Стали копати грядку вдвох: мама швидко і легко, Гена — аж сопе, бо заступ не слухається його рук.…
У кінці бабусиного городу росла вишенька. Коли ягідки стали червоніти, бабуся підкликала Романка й сказала:
— Наглядай, внучку, за вишенькою, щоб ніхто чужийне обірвав її. Якщо встережеш, то будуть тобі вареники з вишнями.
Через кілька днів Романко каже:
— Бабусю, …