Казки на ніч — сторінка 116

Якось побачив перехожий на узбіччі дороги хлопчика. Той плакав гіркими сльозами.
— Чому ти плачеш, хлопче? — запитав перехожий. — Хто тебе образив?
— Ніхто мене не образив. Я йшов дорогою і загубив єдину монету, що була в мене.
— …

Якось зимового вечора сидів старий зі старою у своєму старенькому будиночку і скаржився на долю.
— Ех, були б у мене гроші! – зітхав старий. — Відкрив би я крамничку і торгував потихеньку.
— Ні! – заперечувала стара. — Не …

Є у місцевості Бунірі дві величезні гори. Одна називається Ілім, а друга Двоголова. Споконвіку люди, які живуть на цих горах, сперечаються, чия гора вища. Якщо хтось скаже людям з Ілім-гори, що їхня гора менша, ніж Двоголова, справа часто доходить до …

Якось їхав падишах зі своєю свитою полем. Раптом бачить, що якийсь старий дідусь садить оливкове дерево. Здивувався падишах, під’їхав до старого і спитав його:
— Сивобородий, чим це ти займаєшся спекотного полудня? Тобі давно час відпочивати, а ти все працюєш! …

Якось уночі злодій зробив підкоп під будинок якогось багатія. Заліз в будинок, набрав повні руки різного добра і поліз назад.
Тільки він поліз у дірку, як його помітив господар і схопив за ногу.
– Ой! – пронизливо закричав злодій. – …

Якось бігли пустельною дорогою шакал і лисиця. Запитує шакал у лисиці:
— Скажи, лисонько, а ти скільки наук вивчила?
— Половину, — відповіла лисиця. – А ти?
— А я дві з половиною! — самовдоволено посміхнувся шакал.
— У такому …

Прийшов одного разу до лікаря товстий чоловік і, ледь дихаючи, почав скаржитися на свою повноту і різні хвороби.
Лікар уважно оглянув його, помацав пульс і сказав, скрушно похитавши головою:
— Даремно ти тратиш гроші на лікування, друже мій! Жити тобі …

Було чи не було – скоріш за все, що не було! – покликав одного разу падишах Алі Мухамеда й сказав:
– Призначаю тебе начальником.
От! Та, кажуть, мудрість гордує владою. На те вона й мудрість!
Алі Мухамед відповів:
– Володарю, …

Ішов дорогою юнак і побачив двох купців, що сиділи під деревом і перекушували. В одного було три коржики, а в другого п’ять. Побачили вони перехожого й запросили розділити з ним трапезу. Юнак подякував і підсів до них.
Коли вони поїли …

А ще розповідають таке. Одного разу прийшов Алі Мухамед у гості до Адам-хана. А той сидів за столом і їв хліб з медом. Побачивши бідного сусіда, мерщій сховав хліб, а мед сховати не встиг.
“Ну, не біда, – думає, – …

А ще розповідають таке. Їхав повз будинок Алі Мухамеда багатий селянин на ослі й віз курей з базару. Спинився він коло дверей, покликав хазяїна й дає йому три монети:
– Ану, лишень, принеси чого-небудь смачного для мене, для мого осла …

А ще розповідають, що почув падишах про Адам-ханове багатство й призначив його управителем. Нічого дивного. Всі падишахи, призначаючи вельмож, міркують приблизно так:
“Він багатий, і я багатий. Я управитель країни, нехай і він буде управителем хоча б села. Правда, кажуть, …

А ще розповідають таке. Якось Адам-хан купив на базарі теля. Привів його додому, наклав йому соломи… А теля їсти її не хоче. Воно ціле літо паслося на гірських луках, то вже як йому було жувати жовту солому після зеленої травички. …

Якось один чоловік купив жеребця. Коник був швидкий, як вітер, тому господар назвав його Буревієм.
Чоловік безмежно любив тварину та добре піклувався: купав, розчісував гриву та хвіст, годував смачним вівсом і не примушував багато працювати. Кожного дня господар водив Буревія …

Жив у селі чоловік на ім’я Алі Мухамед. І був той Алі Мухамед хоч і дуже розумний, але небагатий. Нічого дивного: адже голова, як і рука, набирає силу в роботі. А самі розумієте, скільки треба попрацювати головою, щоб тиждень прожити …

Жив у селі чоловік на ймення Алі Мухамед.
Було чи не було – може, так і було, хто його знає – якось завелися в Алі Мухамеда гроші. П’ятсот афгані!
Але тримати стільки золота в убогій хатині – це майже те …

Якось на бенкеті Кутуб-хана посадили поруч із жебраком поетом. Кутуб-хан був, звичайно, незадоволений і, щоб принизити юнака, запитав:
— Ну, скажи, чи далеко ти пішов від віслюка?
Той, вимірявши поглядом відстань, що відокремлювала їх один від одного, їдко відповів:
— …

Жив в одному селі звіздар. Він був дуже вчений і вирахував за зірками, що багатій Кутуб-хан – дурень, а суддя Ахмед-ага – хабарник. Все це й без нього знали. Проте люди не здогадувалися, що Кутуб-хан тому нерозумний, що в день …

Прибув звіздар до царського двору. Падишах обсипав його почестями і щодня кликав його до себе:
— Ану, погадай!
Володарі завжди з занепокоєнням дивляться в майбутнє: їдять вони жирно, сплять м’яко – одним словом, є що втрачати.
Але одного разу падишах …

Якось у мисливця пропав сокіл. Довго він шукав його, але, напевно, так і не знайшов би, якби не звернулася до нього на базарі якась стара:
— Добрий чоловіче, купи у мене гарного птаха! Тиждень тому залетів у моє вікно, а …

Зібрався Кутуб-хан пообідати.
Відомо: хто любить гроші, той любить лише гроші. Тому наказав багатіїв своєму слузі:
— Неси на стіл обід, а потім зачини ворота і скажи всім, що мене немає вдома. Не люблю гостей!
Почув ці слова син Кутуб-хана. …

Розповідають, що одного разу вийшов Кутуб-хан із дому босоніж.
– О-ох! У-у! Уввай! — Це він так кричить, бо наступив на гострий-гострий цвях. – Ха-ха-ха! Хо-хо-хо! Хе-хе-хе! — Це він так сміється.
Що він заплакав – це зрозуміло. А ось …

А ще розповідають, що одного разу багатій Кутуб-хан, проходячи по двору, упустив монету в одну копійку. Пролітала повз ворона підхопила монетку і забрала у своє гніздо — ворони, як відомо, дуже люблять усе, що блищить. Ми, люди, їх розуміємо, правда?…

Було чи не було, розбалакалися якось горобець та курка. Горобець сидів на кам’яній огорожі, а курка ходила внизу.
— Послухай, тобі не набридло все ходити та клювати? — спитав горобець. — Ти ж вже і літати розучилася.
– Неправда! – …