Раз Мавпа, в Дзеркалі уздрівши образ свій,
Ведмедя тишком штовх ногою: «Стій!
Поглянь-но», — каже: «кумцю милий мій!
Це що там за потвора?
Які стрибки! Яка кривляка прегидка!
Хоч трішки б я була така,
Як от вона, то враз повісилася …
Запущений хлоп’ятками під хмари,
Змій паперовий, показний,
Пишався й любував звідтіль на божі чари
Й метелика загледів в низині.
— «Чи віриш ти?» — тріщить: «заледве тебе видко!
А заздрісно, признайся, тобі й стидко
Дивитися на льот мій в вишині?»…
Пастух під тінню спав, надіючись на псів.
Це бачивши, гадюка з-під кущів
Повзе до нього, висунула жало, —
І Пастуха на світі б не бувало.
Та, зглянувшись над ним, Комар його вкусив,
І цим від сну збудив.
Очутившись, гадюку вбив …
Де згоди доброї в товаришів нема,
До діла братись там дарма,
Бо вийде, далебі, не діло, тільки мука.
Раз якось Лебідь, Рак та Щука
Везти з вагою віз взялись
І в нього троє всі мерщій впряглись.
Щосили смикають, — та …
Набравши сушняку, в зимову люту пору,
Дідусь, засушений украй нуждою, йшов.
Він ледве плентався отак до свого двору,
І охкав і кректав під оберемком дров.
Ніс, ніс він їх, аж утомився,
А як спинився,
На землю скинув з пліч сушняк …
Горшки господар віз,
З гори конята з ними бережно ступали.
Та от спинивши валку всю на перевалі,
Господар став спускать легенько перший віз.
І добрий кінь чи не крижми його поніс,
Щоб віз не полетів в долину.
А зверху молода …
У всякого талан є свій:
Ми ж часто славі заздримо чужій,
І беремось до справ мерщій,
Яких нам не здолати.
Довірсь пораді цій:
Коли ти хочеш успіх мати,
Берись за те, до чого, друже, ти мастак.
***
Якийсь то замолоду …
Спіймати Тінь свою хотів Пустун один:
До неї, а вона вперед; ще швидше він, —
Вона туди ж; тоді він навздогін:
Та що хутчіше біг, то швидше Тінь тікала,
Неначе скарб, не даючись.
Ось мій дивак назал мерщій — дивись,…
Орел з степів раз на отару налетів
І вихопив ягнятко,
А Ворон молодий дививсь і аж тремтів.
Позаздрило тут Гавенятко,
І дума так воно: — «Якщо вже брать, то брать,
А то навіщо й дзьоб марать!
Бувають і орли, як …
«Чому це так?» — Ставок до Річки гомонів:
«Ти вічно котиш воду,
Коли не глянь, між берегів!
Невже, сестрице, ти не стомлюєшся зроду?
Та ще й несеш ти річищем прудким
То судна з вантажем тяжким,
А то з плотами десь …
Лев уминав на сніданні ягнятко;
А цуценятко
– При царській трапезі крутилось, та з-під лап
В ясновельможного й собі шматочок — хап!
І Лев те вибачив, не огнівився й трохи,
Бо, пак, дурне ще, молоде було!
А Вовку, дивлячись, у …
Хто дужий та значний,
Але дурний,
То шкодить часом він у добрості своїй.
Був воєвода Слон у хащі лісовій.
Здається, що слони — розумна, бач, порода.
Та хоч воно в цьому признатись шкода,
Наш воєвода
В рідню — гладкий,
А …
На ліктях у Тришка жупан порвався,
Чи ж довго думати? За голку він узявся:
На чверть рукава зрізав молодець
І лікті залатав. Готовий жупанець;
Лише на чверть голіші руки в нього.
Та чи журитися від цього?
І все-таки з Тришка …
Лисиця бачила дива,
Та, Лева стрітивши, лишилась ледь жива.
А згодом Лев назустріч знову їй попався,
А втретє підійшла,
Та не такий страшний тепер він здався.
Лисиця вже сама й розмову почала.
***
Отак ми боїмось другого,
Поки не звикнемо …
Забруднений Деркач поважним вельми став —
Вже б кухонь він тепер не підмітав:
Його приставлено до панського жупана
(Була там челядь, певно, п’яна).
Деркач ялозить сяк і так,
По панському вбранню він б’є несамовито,
І на жупані тім немов молотить …
Раз Водоспад, що з скелі, пінячись, стрибав,
Зухвало так цілющому Струмку сказав
(Який ледь був помітний під горою,
Одначе, мав велику шану у людей):
«Не дивно це? Малий і бідний ти водою,
А день у день багато в тебе тут …
В суд Селянин потяг Вівцю:
Почав він там супроти неї карну справу;
Суддею — Лис; і він умить вчинив розправу.
Спитав отого та спитав оцю,
Щоб повіли докладно і без крику,
Про що то подано супліку?
Тут Селянин сказав: «Такого …
У Сави, Пастуха (він панських пас овець),
Все збитки, хоч кричи ти пробі.
Наш молодець
У сумі та в жалобі:
Всім скаржився і розпускав чутки,
Що завелися тут вовки,
Що вовк овець став із отари брати,
Що їх нещадно обдирав.…
Даремно про чортів мовляють,
Що ніби справедливості вони не знають;
Ні, правду часто теж вони оберігають:
І приклад тут навести можу я
На все у пеклі черга є своя:
Отож, змагаючись, Наклепник і Змія
Податись першістю своєю не хотіли
І …
Барбос, що в пана жив,
Служив,
Та ласки у дворі ні трохи не зажив,
Побачив раз, ходивши коло дому,
Жужу, свою стару знайому, —
На подушці вона сиділа, на вікні.
До неї лащиться він, наче до рідні,
З розчулення немов …
«Як, любий Півнику, співаєш ти чарівно!»
— «Зозуленько, не згірше й ти, —
Виводиш плавно так та рівно:
Співачки кращої у лісі не знайти!»
— «Тебе, кумасю мій, вік слухать я готова».
— «А ти, красуне, забожусь,
Замовкнеш лиш на …
Побачив Вовк, йдучи біля кошари,
Що Пастухи, найкращого з отари
Піймавши баранця, спокійно потрошать,
Собаки ж біля них тихесенько лежать.
Про себе мовив неборак,
Пріч ідучи, в досаді так:
«Який би гвалт тут підняли ви, друзі, без кінця,
Коли б …
Спіймала Кішка Солов’я,
В сердегу кігті запустила
І голоском медовим ніжно говорила:
«Любенька пташечко моя!
Я чую, що тебе за співи всюди славлять
І з кращими співцями поряд ставлять.
Лисиця ось, моя кума,
Хвалилася, що голос твій такий чудовий
І …
Якийсь у давнину Вельможа
З розкішного пустився ложа
В країну, де Плутон царює, в край химер.
Сказать простіше — він помер.
І в пеклі, як велось в той час, на суд з’явився.
Тут допит враз йому: «Чим був ти? Де …