У цьому розділі зібрані казки для дітей дошкільного віку 4, 5 та 6 років.
Одного разу ведмідь упіймав у лісі зайця і заради втіхи давай його за вуха тягати. Заплакав від болю та образи заєць, а ведмедеві жарти — сміється та тягне. Натішившись, відпустив клишоногий вухатого і пішов далі, перевалюючись з боку на бік.…
Сизий голуб висидів двох голуб’ят. Підросли голуб’ята і розговорилися. — Братику, тепер у нас зміцніли крила та хвіст! Давай облетимо світ, погуляємо! – Сказав старший.
— Ні, брате,— каже молодший,— кожному найдорожчі звичні місця. Давай нікуди не будемо ходити!
— …
Був у однієї зайчихи єдиний синок. І був він дуже боягузливим. Тому мама, виходячи з дому, завжди міцно зачиняла двері на замок. Зайченя, залишившись одне, відразу забивалося в кут і починало трястися від страху.
Якось зайчиха, прикривши двері, відлучилася кудись …
Якось, повертаючись з далеких мандрів, втомлена, змучена лисиця побачила, як узбіччям дороги дрібною риссю біжить заєць.
Шахрайка розтяглася на дорозі, прикинулася хворою і почала кликати до себе зайця.
— Зайчику, милий зайчику! Куди ти так біжиш? Чому ти мене боїшся? …
Слон і мавпа, що мешкали в лісовій гущавині, були нерозлучними друзями. Але одного разу вони розмовляли про свої чесноти, і між ними почалася суперечка.
— Я високий і великий, як гора. І сили у мене хоч відбавляй,— похвалявся слон.— Якщо …
Одного разу лисиця, черепаха та кліщ випадково натрапили на просо.
Думали-гадали, що робити з цим просом і вирішили посіяти, а врожай поділити між собою.
Прийшли вони до річки, вибрали найкраще місце.
Лисиця лягла під кручею і сказала, що підпиратиме її, …
У сиву давнину жив зажерливий бай. Було у нього три дорослих неодружених сини. От бай і каже своїм близьким друзям:
— Одруження синів украй розорить мене. За кожну наречену мені доведеться давати великий калим. Хай краще вони не поспішають із …
Може, було це, а може, ні,— жилися, кажуть, колись, і побраталися козеня, ягня й теля. Одного разу подивилося козеня на далеку гору та й питає:
— Брати, а хто з вас бачив, як сонце ввечері за горою ховається?
— Я …
Набридло ослові вантаж носити. Ото й каже якось він верблюдові — своєму товаришеві:
— Гей, верблюде, набридло мені вантажі носити: живого місця на спині нема! Втечімо від хазяїна, заживемо на волі, як нам заманеться.
Помовчав верблюд та й каже:
— …
«Ой, скільки в мені сонячного сяйва і добра», – говорила жовтенька кульбабка своїй подрузі, теж кульбабі. «І я відчуваю, що наповнена тим світлом і теплом», – відповіла та. «А як хочеться цим поділитися: і сяйвом, і добром, і теплом», – …
Щовечора тендітні ельфи мостилися на широкому листі капусти, смакували чаєм з чорнобривців, весело сміялись, а потім досхочу танцювали до самого ранку. Вранці, коли сонце ніжно торкалося трав’яної ковдри, і квіти привітно усміхалися йому, маленькі ельфи вибирали пишні троянди і засинали …
Зимовію подобалося видувати сніжинки зі снігових хмар. Тоді він зачаровано слухав радісний сміх білих сніжинок і спостерігав за їх кружлянням. Коли сніжинки втомлювалися танцювати, то прилипали до шибок домівок і зацікавлено спостерігали за тим, що там відбувається. І була у …
«Ой матусю, який мені гарний сон наснився, – казала Маруся, яка щойно розплющила оченята і замріяно дивилася на маму. – Буцімто, – продовжувала вона, – уже зима, надворі іскриться сніг, а у моїй кімнаті цвітуть розмаїті квіти й над ними …
Юля смакувала сніданком і відчувала легеньку втому. Це було зовсім не дивно, адже ще мить тому дівчинка бавилася на дворі. Матуся придбала їй чудову іграшку, щоб надувати мильні бульбашки. Вони вигравали усіма барвами веселки: від яскраво-червоного до ніжно-фіолетового. Коли ж …
Загубилася усмішка. От, уявляєте, взяла й загубилася! Лежить вона на стежинці, дивиться на блакитне небо з білими хмаринками й чекає, допоки її хтось знайде. «Ні, не сонечко загубило свою усмішку, – гадає собі. – Он воно як щиро усміхається! І …
«Я більше сеньйор помідор, аніж ти», – говорив один помідор іншому, виставляючи напоказ свої червоні боки. «Ні, я більший сеньйор», – відповів інший, теж стиглий помідор, який висів поруч на гілочці. «Та я таки більше», – сказав перший і так …
«Не хочу! – кричав поважний теплий светр до зграї шкарпеток. – Не хочу, щоби ви були поряд. Хочу розлягтися сам і трохи подрімати!»
«Ге-ге! – зареготали шкарпетки й вмостилися просто на светрі. – Не мудруй, ти тепленький і м’якенький. Нам …
Цей ґудзик на курточці Дениска аж блискотів від самозахвату. Ще б пак! Адже він вважав себе найгарнішим у ряду ґудзиків. Він так намагався показати усім свій неперевершений блиск, так крутився перед усіма, що нитка, якою ґудзик був пришитий до одежини, …
«І не візьмемо ми тебе до гурту бавитися. Не візьмемо, – пояснював котик їжачку, – бо ти колючий. Кинемо тобі м’ячик, а ти його голочками проткнеш… Що тоді робитимемо?» «Як скажете», – мовив їжачок у відповідь і сумно побрів геть. …
У небі над містом на синій хмарині живе Вечірній ельф. Це особливий ельф – сяйливий. Удень він солодко спить, щовечора прокидається і запалює ліхтарі. Тоді над вечірнім містом спалахують вогники і місто від того ясніє. Люди усміхаються, вітаючи вечірні вогники, …
Цей ельф був особливий, бо вмів розрізняти найтонші відтінки запахів. Він добре знав, що усмішка закоханих має запах троянди, поцілунок матусі пахне молоком, а прогулянка лісом – грибами й суницями. Добрі справи мають запах шоколаду та кориці. Гарні слова духмянять …
«Матусю! Поглянь, яка гарна гілочка, – сказав Василько, простягаючи мамі щойно відламану тендітну гілочку берізки. – Ось який гнучкий прутик тепер у мене», – додав він. Проте мама захоплення хлопчика не поділяла. Тому зітхнула і опустила погляд додолу. «Щось не …
Якось на галявині, де вже багато років росла струнка Тополя, відбулася цікава розмова. Постійно чуючи захоплення маленьких дерев та кущиків її величною красою, Тополя загордилася. Навіть не звертала увагу на тих, що із нею поряд. Та ось одного разу вона …
«А сон заховався!» – подумала Василинка і піднялася з ліжечка, щоб визирнути через вікно й порахувати зорі на небі. Коли дівчинка полічила їх тими числами, які були їй відомі, то почала вигадувати нові, яких ще ніхто не знав. «Квітканадцять», – …