Короткі оповідання — сторінка 19

У Тимка завжди сверблять руки.
Це так вихователька Наталя Лук’янівна каже, коли Тимко щось накоїть або тільки хоче накоїти.
Гралися на подвір’ї. Галинка була лікарем. До неї підходили дівчатка, роззявляли ротики і голосно казали: «А-а…»
Тимко стояв, осторонь і з …

—    Мамо! Мамо! А що я бачив сьогодні на луках!
—    Розкажи, синку!
—    Як сонце в тумані купалось! А туман був такий густий-густий, що ми з татусем мало корів не розгубили.
—    І хто ж вам допоміг? Мабуть, твої …

Сидить Андрійко на лавочці, чекає з роботи батька. На долоні березового гаю м’яко опускається вечірнє сонце. Біля причілка хати метушаться ластівки, готуються спати.
Хлопчик прихилився до паркану й замріявся. Тихо довкола, спокійно. Навіть вітерець, ніби довірливий пес, калачиком згорнувся біля …

Біля хати дозрівають полуниці.
Бабуся підкликала Андрійка й сказала:
—    Тепер наглядай, онучку, за грядкою. Встережеш — будуть тобі вареники з полуницями.
Щодня Андрійко поливає грядку криничною водою й приказує:
—    Швидше дозрівайте, полунички!
Якось прибіг до Андрійка Тимко. Зиркнув …

До тітки Ганни у відпустку приїхав син-моряк. Микола йшов вулицею і ніс букет червоних троянд.
Побачив його Андрійко:
— Миколо, навіщо тобі стільки квітів?
— Хочу подарувати їх.
— Кому?
Моряк весело підморгнув:
— Одній гарній дівчині. А ти ще …

Іде Андрійко вулицею й наспівує.
Бачить: неподалік малюки боязко зазирають у чужий двір. Питає:
—    Що там за кіно?
—    М’яч наш, — показують діти, — біля Рябка…
—    А Рябко, мабуть, злий-презлий?
—    О-го-го!
Тоді Андрійко повагом насунув кепку …

До вузенької кладки, що лежала над каламутним струмком, підійшла бабуся з кошиком. З острахом ступила на дошку й тихенько подибала. На середині потічка кладка хитнулася, бабуся зойкнула й завмерла.
Неподалік Андрійко з Тимком пускали паперові кораблики. Швидка весняна вода підхоплювала …

На вигоні подружки пасли каченят. Припікало сонце, і дівчатка сховалися у затінок дуплястої верби.
Аж тут нагодився Мишко. Висипав яблука:
—    Вгощайтеся!
Яблука спілі преспілі, проти сонця середина прозориться.
Їхала з поля машина, везла від комбайна зерно. Біля верби загальмувала. …

Синім озером пливла біла лебідка. Так вільно і красиво, що аж задивилися на неї замислені хати й високі тополі.
Пливла лебідка далі і далі від рідного берега. Була вона трохи журливою і врочистою. Від того навіть берези принишкли, нечутно гублять …

Ну й морока бабусі з каченятами. Всенький день плутаються вони під ногами, галасують, ніби на ярмарку. А стара качка поважно походжає коло них і вдоволено кахкає. Мовляв, ви тільки гляньте, які в мене гарні дітки!
Одного разу бабуся сказала:
—    …

Чує Оленка: вже явір тріщить. Ось-ось змії перегризуть дерево. Серце дівчинки затріпотіло, наче листок на вітрі. Вона хоче допомогти хлопчику, та ноженят не одірве від липкої землі.

Коли це летить одно-однісіньке гусеня, з сил вибилося, ледве летить. Жалібним голоском Телесик …

Оленка захворіла, і мама викликала “швидку допомогу”.
Дівчинка дуже боялася лікарів, тому, побачивши жінку в білому халаті, заплакала й сховалася під ковдру.
Жінка сіла скраєчку на ліжко й лагідно спитала:
—    Ти знаєш лікаря Ойболитя?
—    Знаю. Він добрий і …

Ніяк не хоче заснути Оленка.
—    Бабуню, розкажіть казочку.
—    Я ж тобі, люба дитино, всі казки переказала.
—    А ви ще з книжки почитайте.
Надіває бабуся окуляри і читає. А дівчинка навіть не думає спати.
Закрила бабуся книжку.
—    …

У дворі мама копає грядку для квітів. Неподалік грається малий Гена.
Мама каже:
— Синку, допоможи мені. Я й заступ тобі принесу.
Стали копати грядку вдвох: мама швидко і легко, Гена — аж сопе, бо заступ не слухається його рук.…

У кінці бабусиного городу росла вишенька. Коли ягідки стали червоніти, бабуся підкликала Романка й сказала:
— Наглядай, внучку, за вишенькою, щоб ніхто чужийне обірвав її. Якщо встережеш, то будуть тобі вареники з вишнями.
Через кілька днів Романко каже:
— Бабусю, …

Серед поля нас захопив рясний снігопад. Було тепло й безвітряно, і згори летіли не сніжинки, а цілі віхті снігу.
Здавалося, їх хтось лопатою сипле. За десять кроків нічого не розгледиш — суцільна біла пелена.
Такий снігопад тут — рідкість. Іноді …

Старий дуб зронив з себе жолудь під кущ ліщини. Ліщина сказала дубові:
— Хіба мало простору під твоїм гіллям? Ти б ронив свої жолуді на чисте місце. Тут мені самій тісно для моїх паростків, і я сама не кидаю своїх …

Купила мати слив і хотіла їх дати дітям після обіду. Вони лежали на тарілці.
Ваня ніколи не їв слив і все нюхав їх. І дуже вони йому подобались. Дуже хотілося з’їсти. Він усе ходив повз сливи. Коли нікого не було …

Дві дівчинки йшли додому з грибами, їм треба було переходити через залізницю.
Вони думали, що машина далеко, вилізли на насип і пішли через рейки.
Раптом загуркотіла машина. Старша дівчинка побігла назад, а менша перебігла через колію.
Старша дівчинка гукнула сестрі:…

Був хлопчик, звали його Пилипко. Пішли одного разу всі діти до школи. Пилипко узяв шапку і собі хотів іти. Але мати сказала йому:
— Куди це ти, Пилипку, зібрався?
— До школи.
— Ти ще малий, не ходи.— І мати …

Голодно живуть вовки у Прикаспійській пустині. Найгірше їм буває зимою: ховрашки сплять під землею, ящірки й ті поховалися й подубіли. А їсти хочеться.
Найкраще було б упіймати верблюжа. Та коло нього є верблюдиця, а головне — люди! Людей же вовк …

По дорозі повз жук. Великий та чорний.

Іван глянув і сказав:

— Це жук-водолюб. Він любить воду.

Це він залетів сюди з Комишуватого озера. Подивлюсь, як він буде жити у мене в хаті.

Іван забрав жука. Жук був немов чорна …

Я взяв рушник і пішов на берег моря в Криму.
Спускався я зі скель сходами, вирубаними в камінні.
Коли сходив униз, мені здалося, що каміння біля берега все поспіль укрите якимись чорними цяточками.
Та коли я зійшов, каміння було чисте …