Казки для дітей 4-5-6 років — сторінка 91

«Ой, як я замерз. Холодно», – бідкався велетень Світ, знімаючи холоднючі крижані бурульки зі своєї бороди та вусів. «Щось треба з цим робити», – мислив далі. – Але що?». Тут його задумливий погляд піднявся із Землі до Небес і зупинився. …

«Ой, яка ж я нецікава!» – бідкалася земля в саду, вбрана в білу сукню зі снігу. «Однотонна, біла-білесенька. Щоправда, інколи моє вбрання у сяйві ранкового світла набуває рожевого відтінку, а від світла нічних зірок – сріблиться. Але це лише тимчасові …

Якось ведмедю Михайлу наснилася величезна галявина, на якій густо росли кущі малини. Він простягнув лапу і ось-ось мав відчути смак солодкої улюбленої ягоди. «Михайлику, вставай! Прокидайся!», – крізь сон почув він голос Марійки, але не зреагував, бо хотів таки смачненько …

«Ось-ось-ось-ось-ось як гавкну!» – думав кудлатий песик, який з усіх лап біг прямісінько до сірого кота з великими блакитними очима. «Як гавкну! Ось!», – думав він, поки не побачив ту чарівну квіточку, що майоріла серед великих будяків і здавалася такою …

Дзеркало було зовсім не новим і висіло в кімнаті Галинки давно. Дівчинка не могла згадати, коли саме тато з мамою придбали його, але, не дивлячись на це, воно їй подобалося. Раненько Галинка дивилася в люстерко, посміхалася і, здавалося, ця усмішка …

Маленьке чудовисько Страхопудик ось уже п’ять хвилин тримало здоровенну тарілку-озеро й міркувало, чим би йому поснідати. «Крокодил зелений, – думало воно, – бегемот буденний, а від акули тхне. Так-так! Бо ще тато казав, що всі кровожерливі жахливо пахнуть… Дельфіни?.. Дельфіни …

Зубата щука вже десять хвилин повчала свою донечку Слухнянку, яка вперше збиралася залишити домівку: «… А як побачиш карася, то з їж його: і смачно, і корисно, і взагалі, так прийнято поміж нами, щуками». «Гаразд», – поспішно сказала Слухнянка, бо …

«Ой, яка я гарна! Рівних мені немає. Подивися, які в мене чарівні пелюстки! Вони такі рожеві!» – казала одна троянда іншій. «Подумаєш красунечка, – у відповідь хмикнула та, – ти поглянь, якої дивовижної форми моя квітка!». «Та годі, – чинно …

«Ой, не хочу і не буду, – гірко заплакала Надійка, – бо вона… солона!». «Ще б пак, – подумала посріблена ложечка, яка вже півгодини плакала в руках вередливої дівчинки, – звичайно солона, адже стільки сльозинок упало в тарілку з кашею». …

Василько поглянув на небокрай. «Так багато зірок і всі вони яскраві», – думав хлопчик, широко відкривши рота. «Як гарно!» – і його погляд наче приклеївся до нічного неба. Аж раптом жовта зірка зірвалася з небосхилу й стрімко впала хлопчику прямісінько …

Мишко прийшов з прогулянки, пообідав і сумно дивився у віконечко та міркував: «Оце так! Щойно сонечко пестило мої щічки, його промінчики яскріли на снігу та бавилися зі мною. А тепер я не відчуваю того тепла на обличчі. І десь поділося …

Маленький слоник Тимко ніяк не міг заснути, хоча й випив повну склянку теплого молочка з медом. Уже давно на нічному небі сяяли зорі й Місяць задоволено їм усміхався, а Тимко все ще не спав. Йому вже набридло лежати в ліжечку …

Лісова фея, яка цілісіньку годину розмовляла з прозорим струмочком, щоби йому веселіше дзюркоталося, а потім розмальовувала крильця метеликам, геть зморилася і вирішила перепочити. Вона прилягла під пухнастою ялинкою і збиралася солодко подрімати. Та щойно закрила оченята, як почула жваву розмову: …

Сім маленьких хмаринок вийшли прогулятися небом. Вони зібралися до гурту й жваво розповідали про те, що кому більше до вподоби. Перша хмаринка аж розчервонілася, коли захоплено розповідала, як їй подобається багряна ранкова заграва. Інша, замріяно примруживши оченята, сказала: «Я вподобала …

«Чогось бракує», – промайнуло в голові лелеки, який щойно прокинувся і вже розплющив одне око. «Чому так тихо? – подумав знову і глянув на світ вже обома очима. – І зовсім невесело, бо панує незвична тиша», – нарешті допетрав птах. …

У тій далекій країні поміж розлогих гілок тропічних пальм вода переливається, немов коштовне каміння.
– Хо-хо-хо! – засміявся кумедний слоник, стрімголов поспішаючи до озерця.
Непосида хотів показати всім, а найбільше бегемотикам і ведмедикам, що вміє робити справжнісінькі фонтани. Т а …

«Спати треба, спатоньки», – сказала мама і тихенько прикрила двері… Василько ось уже десять хвилин намагався заснути у своєму ліжечку, але сон чомусь не приходив. «Дивно, вчора приходив, а сьогодні забарився… Де він?», – і хлопчик подумки почав шукати винуватців. …

Їжачок ось уже дві години нишпорив лісом у пошуках грибочків. Адже вдома на нього чекали трійко маленьких їжаченят, яким кортіло смачненько пообідати. Тато-їжак згадував оченята своїх діточок і наполегливо продовжував пошуки. Нарешті йому пощастило. На невеликій галявинці він натрапив на …

Пухнаста ялинка раділа снігу як ніколи! Ще б пак, від північного холодного вітру вона геть змерзла. Отож тепленька срібляста шубка була дуже доречною. Сніжинки одна за одною сідали на гілочки і ялинка задоволено усміхалася. Аж раптом тишу злякала жвава суперечка. …

Прийшов до судді один чоловік і сказав, що в його домі зник гаманець.
Суддя зібрав усіх його домочадців та дав їм по паличці однакової довжини. При цьому він сказав:
— Завтра на ранок у злодія паличка виросте на два сантиметри.…

Якось побачив перехожий на узбіччі дороги хлопчика. Той плакав гіркими сльозами.
— Чому ти плачеш, хлопче? — запитав перехожий. — Хто тебе образив?
— Ніхто мене не образив. Я йшов дорогою і загубив єдину монету, що була в мене.
— …

Якось зимового вечора сидів старий зі старою у своєму старенькому будиночку і скаржився на долю.
— Ех, були б у мене гроші! – зітхав старий. — Відкрив би я крамничку і торгував потихеньку.
— Ні! – заперечувала стара. — Не …

Якось уночі злодій зробив підкоп під будинок якогось багатія. Заліз в будинок, набрав повні руки різного добра і поліз назад.
Тільки він поліз у дірку, як його помітив господар і схопив за ногу.
– Ой! – пронизливо закричав злодій. – …

Якось бігли пустельною дорогою шакал і лисиця. Запитує шакал у лисиці:
— Скажи, лисонько, а ти скільки наук вивчила?
— Половину, — відповіла лисиця. – А ти?
— А я дві з половиною! — самовдоволено посміхнувся шакал.
— У такому …