Було чи не було – скоріш за все, що не було! – покликав одного разу падишах Алі Мухамеда й сказав:
– Призначаю тебе начальником.
От! Та, кажуть, мудрість гордує владою. На те вона й мудрість!
Алі Мухамед відповів:
– Володарю, …
Ішов дорогою юнак і побачив двох купців, що сиділи під деревом і перекушували. В одного було три коржики, а в другого п’ять. Побачили вони перехожого й запросили розділити з ним трапезу. Юнак подякував і підсів до них.
Коли вони поїли …
А ще розповідають таке. Одного разу прийшов Алі Мухамед у гості до Адам-хана. А той сидів за столом і їв хліб з медом. Побачивши бідного сусіда, мерщій сховав хліб, а мед сховати не встиг.
“Ну, не біда, – думає, – …
А ще розповідають таке. Їхав повз будинок Алі Мухамеда багатий селянин на ослі й віз курей з базару. Спинився він коло дверей, покликав хазяїна й дає йому три монети:
– Ану, лишень, принеси чого-небудь смачного для мене, для мого осла …
А ще розповідають, що почув падишах про Адам-ханове багатство й призначив його управителем. Нічого дивного. Всі падишахи, призначаючи вельмож, міркують приблизно так:
“Він багатий, і я багатий. Я управитель країни, нехай і він буде управителем хоча б села. Правда, кажуть, …
А ще розповідають таке. Якось Адам-хан купив на базарі теля. Привів його додому, наклав йому соломи… А теля їсти її не хоче. Воно ціле літо паслося на гірських луках, то вже як йому було жувати жовту солому після зеленої травички. …
Якось один чоловік купив жеребця. Коник був швидкий, як вітер, тому господар назвав його Буревієм.
Чоловік безмежно любив тварину та добре піклувався: купав, розчісував гриву та хвіст, годував смачним вівсом і не примушував багато працювати. Кожного дня господар водив Буревія …
Жив у селі чоловік на ім’я Алі Мухамед. І був той Алі Мухамед хоч і дуже розумний, але небагатий. Нічого дивного: адже голова, як і рука, набирає силу в роботі. А самі розумієте, скільки треба попрацювати головою, щоб тиждень прожити …
Жив у селі чоловік на ймення Алі Мухамед.
Було чи не було – може, так і було, хто його знає – якось завелися в Алі Мухамеда гроші. П’ятсот афгані!
Але тримати стільки золота в убогій хатині – це майже те …
Якось на бенкеті Кутуб-хана посадили поруч із жебраком поетом. Кутуб-хан був, звичайно, незадоволений і, щоб принизити юнака, запитав:
— Ну, скажи, чи далеко ти пішов від віслюка?
Той, вимірявши поглядом відстань, що відокремлювала їх один від одного, їдко відповів:
— …
Жив в одному селі звіздар. Він був дуже вчений і вирахував за зірками, що багатій Кутуб-хан – дурень, а суддя Ахмед-ага – хабарник. Все це й без нього знали. Проте люди не здогадувалися, що Кутуб-хан тому нерозумний, що в день …
Прибув звіздар до царського двору. Падишах обсипав його почестями і щодня кликав його до себе:
— Ану, погадай!
Володарі завжди з занепокоєнням дивляться в майбутнє: їдять вони жирно, сплять м’яко – одним словом, є що втрачати.
Але одного разу падишах …
Якось у мисливця пропав сокіл. Довго він шукав його, але, напевно, так і не знайшов би, якби не звернулася до нього на базарі якась стара:
— Добрий чоловіче, купи у мене гарного птаха! Тиждень тому залетів у моє вікно, а …
Зібрався Кутуб-хан пообідати.
Відомо: хто любить гроші, той любить лише гроші. Тому наказав багатіїв своєму слузі:
— Неси на стіл обід, а потім зачини ворота і скажи всім, що мене немає вдома. Не люблю гостей!
Почув ці слова син Кутуб-хана. …
Розповідають, що одного разу вийшов Кутуб-хан із дому босоніж.
– О-ох! У-у! Уввай! — Це він так кричить, бо наступив на гострий-гострий цвях. – Ха-ха-ха! Хо-хо-хо! Хе-хе-хе! — Це він так сміється.
Що він заплакав – це зрозуміло. А ось …
А ще розповідають, що одного разу багатій Кутуб-хан, проходячи по двору, упустив монету в одну копійку. Пролітала повз ворона підхопила монетку і забрала у своє гніздо — ворони, як відомо, дуже люблять усе, що блищить. Ми, люди, їх розуміємо, правда?…
А ще розповідають, проїжджав якось падишах повз сад і побачив за парканом старого, що садив персикове дерево.
— Гей, старий, — звернувся падишах до садівника, — твоє життя хилиться до заходу сонця, ти вже не дочекаєшся плодів цього дерева, навіщо …
Якось падишах покликав до себе коваля і сказав йому:
— Наказуємо тобі викувати нам кольчугу із чистого золота. Щоб позаздрили нам усі падишахи!
Коли коваль пішов, візир сказав:
— Воістину, пане, такої кольчуги не було, бо не має в ній …
Розповідають, що одного разу падишах без слуг і без почту вийшов із міської брами. І зустрівся йому Алі Мухаммед — людина, відома своєю веселою і зухвалою вдачею.
Падишах зупинив Алі Мухаммеда і звернувся до нього з таким питанням:
— Скажи …
Був собі колись давно один юнак на ймення Сапа. Він дбайливо доглядав своє поле, і щороку йому стільки родило, що й між небом та землею не вміщалось. І мав той юнак щире серце, ніколи не зазіхав на чуже.
Якось поливав …
Один старий мав трьох синів і трьох дочок. Коли дочки підросли, дід видав їх заміж. Старшу – за вовка, середню – за тигра, молодшу – за лева. Не сподобалося це старшим синам, тільки молодший був радий щастю сестер.
Перед смертю …
Була собі одна вдова, і мала вона сина. Ніхто не міг зрівнятися з ним – такий хоробрий був цей юнак, такий дужий. І через те що він був справжнім лицарем, з ним приятелювали син бая та син купця.
Якось, розважаючись, …
У одного падишаха був на службі бідний чоловік. Дає йому якось падишах листа й наказує:
– Іди й віддай цього листа головному мірабові.
А бідняк був кмітливий. Узяв у падишаха листа та й дав прочитати письменному чоловікові, а тоді й …
Був собі дуже давно один бідняк, звали його Алдар-косе. От і каже він своїй жінці:
– Піду я, жінко, пошукаю роботи.
Та й пішов аж ген-ген далеко від домівки. Коли це назустріч йому велетень-дев. Привітався Алдар-косе, а дев йому й …