На самому березі моря жив рибалка Лука з онуком Мар’яном. Хвилі подеколи докочувалися аж до їхнього ліжка. Що ж тоді казати про вітер?
Але рибальська хатинка мужньо протистояла і вітрові, й хвилям. А чому б і ні? Адже стіни її …
Жив собі на самому вершечку скляної вежі хлопчик, такий худенький і хворобливий, наче і сам
був скляний. Він танув, як цукор у склянці з водою, а причину хвороби ніхто не міг знайти.
Батька в Радана — так звали хлопчика — …
Прикута хворобою до ліжка, дівчинка жила в самому низу височезної бетонної башти, шпиль якої сягав
аж до неба. Біля неї вирувало місто, але через вікно своєї підвальної кімнатки вона могла бачити
лише ноги перехожих.
«Куди вони йдуть, що шукають?» — …
Ще в ті часи, коли по світу літали срібні бджоли, на вулиці Каштанів підростало двоє хлопчаків.
Хоча не були вони ні братами, ні навіть якимись далекими родичами, ніхто ніколи не бачив їх
поодинці. Обидва височенькі, обидва смагляві й кароокі, однаково …
На самому краю болота жив дід, увесь сріблястий і такий тоненький, що міг би вільно полізти у вушко
голки. Жив він сам, із собакою і болотяними птахами, яких рятував од мисливців і морозів.
Глузували селяни з його дружби з птахами, …
Спало в череві гори джерело, і наснився йому сон: стало воно розбухати, набиратися сили, й так швидко, що
зрештою довелося йому пробиватися на поверхню землі, інакше захлинулося б власною силою.
— Ну й розбишака! — промовила скеля, коли джерело вдарило …
На березі моря росла висока могутня сосна. Вся земля під нею була всипана пахучими голками, на яких
спалося зручніше, ніж на царських перинах. Малі музиканти найбільше любили ночувати саме тут,
граючи доти, поки зірки спускалися до самої землі.
На всі …
З кожним днем місто ставало дедалі бруднішим. Лихо та й годі!
Ніякі зусилля навести порядок на вулицях, майданах, у садах і скверах нічого не давали. Кроку не можна було ступити через лушпайки, клапті паперу, інший мотлох. Курява й сажа забивали …
Хлопчиків батько був найуміліший рибалка на всі три моря. Багато мешканців моря виловив він сітями за
свій вік. Малому було жаль раків, устриць і риб, особливо дрібненьких, які сріблилися в сіті, наче їх
щойно народив місяць. Потайки від батька хлопець …
Навкруги хлопчакового дому лежали піски. Дуже рідко можна було побачити тут якийсь кволий паросточок чи хирляву квітку. На Пісках довго не затримувалися ні люди, ні хмари. Далеко-далеко, до самого обрію все було сухе й сіре. Тому немає нічого дивного в …
На одній з найзанедбаніших вулиць містечка, між підмітальників і носильників, п’яниць і волоцюг,
з’явився одного дня хлопчина, перед яким усі мимоволі зупинялися. Та й як не зупинитись? Ясноволосий, ясноокий,увесь прозорий, хлопчак мав такий вигляд, наче прийшов з іншого світу. Таке …
Текли річки, кожна по-своєму: яка на схід, яка на захід, а яка з гір прямісінько в море. А куди ж іще?
Велика Мати всіх річок спокійно вказувала новонародженим, кому куди текти. І з ними не було ніякого
клопоту. Не часто …
Над бетонними джунглями міста стримлять скляні вежі. В одній з них, високо в хмарах, живе блідий, мов
стіна, хлопчина. А на вершечку другої живе дівчинка, худа і слабка, неначе стеблинка. Втім, ні хлопчина не
бачить дівчинку, ні дівчинка не бачить …
Усі хлопчакові іграшки підсміювалися з Поїзда. Звідки він такий узявся? Рейочки пролягають тільки з одного кутка кімнати в другий, а він, захлинаючись, усім доводить, що колись обов’язково вистрибне у вікно і
поїде через долини, гори аж до моря. Хто таке …
В улоговині, на дні моря, куди сонячне проміння сягає тільки в полудень, жила красуня черепашка на ім’я
Перламутрова троянда. Щодня вона сама до себе шепотіла: «Коли б мені вибратися звідси, щоб побачити сонце і квіти, відчути свіжий подих вітру!»
— …
Коли перші сонячні промінці торкнулися води, з моря піднявся Прибій. «Гей, я іду!» — вигукнув він збуджено і, показавши з води світлу голівку, вклонився усьому світові навколо себе.
— Добрий день!
— Добрий день і спасибі тобі! — сказали хором …
У той час, коли день і ніч розминаються, разом із Сонцем народилися Крапелька і Квітка. Крапелька
була допитлива, а Квітка — ніжна і вразлива. Ще б пак! Всюди навколо них сяяло-мінилося море жовтого піску й ніде не було видно жодної …
Від ранішньої зорі до глибокої ночі, мов мідний дзвін,вистукувало село частими ударами різьбарського
різця. Село було розміщене на високій горі, щопіднімалася вище хмар, які пливли внизу, ховаючи
село від світу. Але що в цьому світі можна сховати?
Зі швидкістю вітру …
Одне легковажне плем’я мурашок вибудувало мурашник у верболозі на березі річки. Як усі вони старалися,
як квапилися чимскоріше закінчити роботу! І таки встигли до початку зими зміцнити стіни своєї хатки
й забезпечити себе й майбутніх нащадків їжею.
Наче відчуваючи, що …
Війни змінювали одна одну й забирали в діда одного по одному спочатку синів, а потім онуків. Незабаром на
хуторі, серед хлібів, які колихав щоденний вітер, залишився він один.
Чи є зараз те поле? Той хутір? Родичі, які навідувалися лише восени, …
Йшла вулицею молода жінка, і всі од малого до старого на неї озиралися. Вона випромінювала стільки радості й стільки світла, що, здавалося, саме сонце обернулося Красунею. Не йде, а миготить. А як подумала
про чоловіка і про маленького синочка, то …
У ті часи, коли дерева вирішили втекти з міста, на горищі найвищого кам’яного будинку жив хлопчина,
котрий над усе в світі хотів полетіти й стати Принцом хмар.
— Як ви навчилися літати? — питав він у птахів.
Але ті замість …
Старість уже стукала в двері, а жінка все сумувала, що немає в неї дітей. І небо, і земля з кожною весною молодіють, множиться риба у воді, птахи в повітрі, всі вулиці й будинки повні дітей, тільки в її оселі не …
У ті часи, коли земля була ще зовсім молода, а хмари тільки народжувалися, два могутні володарі змагалися між собою, хто з них стане багатший і сильніший, хто матиме те, чого не має другий, хто буде царем царів!
— Я цар …