Казки для дітей 4-5-6 років — сторінка 102

Два дні сипав сніг, тоді розтанув, і полив дощ.
Ліс вимок до останньої осини. Лисиця — аж до кінчика хвоста, а старий Пугач три ночі нікуди не літав, сидів у своєму дуплі й сумував. «Ух!» — зітхав він.
І по …

Це була найбільш незвичайна весна з усіх, які пам’ятав Їжачок.
Розквітли дерева, зазеленіла травичка, і тисячі вимитих дощами птахів заспівали в лісі. Усе цвіло.
Спершу цвіли блакитні проліски. І доки вони цвіли, Їжачкові здавалося, ніби довкола його будинку — море, …

Якось із самого ранку з’явилося сонце. Спершу воно освітило лише верхівки дерев, тоді позолотило кущі й траву, а відтак ранковий туман розтанув, і Їжачок вийшов зі свого будиночка.
— Доброго ранку! — сказала йому Травинка.
— Доброго ранку! — пробурмотів …

Їжачок віддавна хотів навчитися грати на скрипці. «Що ж, — казав він, — птахи співають, жаби квакають, а я лише сичати вмію?»
І він натесав соснових дощечок, висушив їх і взявся майструвати скрипку. Скрипка вийшла легесенька, співуча, з веселим смичком.…

Було це давно. Біля високої гори, на краю бідного села, жила вдова. Звали її Марта.
Марта не любила людей. Навіть діти дратували її своїм криком і метушнею. Любила Марта тільки свою козу Білосніжку та її веселе козенятко.
Якось увечері сиділа …

Давно колись жили собі чоловік і жінка, ще молоді. У них скоро мала народитись дитина, коли помер чоловік. А була саме пора садити розсаду, і вдові хоч розірвись: і на поле біжи, й на город, а робота скрізь важка. Встає …

У двері хтось постукав: тук, тук, тук!
— Добридень вам, дядечку! Я прийшов попросити…

Гном Джером невдоволено скривився. Завжди ці сусіди щось просять. А добре ж знають, що він не любить позичати. Ніяк не можуть затямити: він спокійно живе собі …

Далеко-далеко, десь посеред спекотної Африки, на березі річки жив собі крокодил. Він мав ім’я — Кроко, ще й прізвище — Дил. Цей Кроко Дил був великий-превеликий, і коли б хто побачив, як він причаївся в густих заростях цукрової тростини, то …

Коник-стрибунець та Мурашка заприятелювали^ та й подалися в мандри. Аж трапився їм дорогою струмок.
Коник і каже:
— Я-то перескочу, а що ж тобі діяти, Мурашко?
— А хіба ж я не перескочу?! — одказала Мурашка.
Коник — стриб! — …

У давню, давню давнину жила собі мала жабка-піщанка. Одного дня відчула вона спрагу й надумала ошукати всіх інших тварин — випити усю воду в країні! Отож пострибала жадібна , піщанка до найближчого ставка і стала пити.
А що більше спорожняла …

Був собі лісоруб Алі. Жив він із жінкою в одному селі на півдні Тунісу. Все життя Алі працював у лісі. Замолоду він був міцний та дужий і завиграшки міг зрубати за раз десяток дерев.
Та відколи Алі постарів, він виходив …

Антилопа завжди вихвалялася своєю спритністю й швидкістю. Якось вона зустріла Равлика і стала глузувати з нього:
— Гей, Равлику, ти навіть бігати не вмієш. Який це сором, що ти здатний лише плазувати.
Равлик, будучи швидкий на розум, вирішив провчити Антилопу.…

Колись давно-давно засперечалися Сіль та Вода.
Вода твердила:
— Я — найсмачніша.
— Ні, я,— заперечувала їй Сіль.
— Ось завтра жінки нарвуть листя маніоки, тоді ми побачимо, хто смачніший.

Вранці жінки нарвали листя маніоки і взялися куховарити. Почали саме …

Лев мав дочку на виданні. Всі женихи сваталися до неї, але марно, бо батько поставив таку умову:
— З моєю дочкою одружиться тільки той, хто зуміє затримати вітер на моєму полі.
Усі женихи намагалися це зробити, але, ясна річ, ніхто …

У мисливця було чимало собак. З ними він упольовував багато дичини. Однак собакам діставалися лише недоїдки.
Змучені знущанням, собаки збунтувались і поклали ніколи більше з ним не полювати. Отож, коли хазяїн вів їх до чагарників і, побачивши якусь гарну звірину, …

Був собі мисливець, який завжди ходив на полювання з друзями. А ввечері, як це заведено між справжніми друзями, він ділився з ними дичиною. Тому часто траплялося, що він приносив додому лише половину, а коли тільки чверть або й ще менше …

Ця розповідь про два листочки. Один — березовий, а другий — кленовий. Вони росли на деревах під вікнами дитячого садка. Вдень листочки заглядали до вікон і бачили, як у кімнатах гралися дівчатка і хлопчики. Дітлахи були і капітанами, що пливуть …

Ця історія трапилася багато років тому, як і всі казкові історії. Велетень з довгою рудою бородою і рудим чубом (тому його звали Вогненним Велетнем) узяв собі за дружину Білу Хмарину, дівчину з чудовими білими косами і сяючими очима. Вогненний Велетень …

Це скоїлося тоді, коли Сонце, Місяць і Півень жили дружно, мов брати.
Якось Сонце пішло погуляти, а Місяць з Півнем залишилися на господарстві. Коли звечоріло, Місяць наказав Півневі виганяти на толоку рої зірок. А Півень і гадки не мав це …

Трапилася найзвичайнісінька пригода. Такий, як і ти, хлопчик — скажімо, його звали Мярт — увечері ніяк не хотів засипати. Він забирався на постіль, клав голову на подушку, натягував ковдру по самі вуха, а сон не приходив. І чи міг сон …

Коли ясного вечора ти підводиш з подушки голову і дивишся на небо, тобі посміхається дядечко Місяць і радісно блимають оченятами зорі. Зірок видимо-невидимо. Ми навіть не можемо їх усіх полічити, бо, мабуть, і чисел не вистачить. Та одиноко мандрує небом …

Це сталося тоді, коли Верблюд і Осел були ще друзями. Вони разом паслися, тамували спрагу з прохолодної річки або джерела, спали поряд у густому чагарі, разом розважалися.
Якось добряче попоївши соковитої смачної трави, Осел сказав Верблюдові:

— Знаєш, Верблюде! Я …

Ви, напевне, помітили, що дощ може йти навіть у неділю, І не просто накрапати, а лити як із відра. І навіть тоді, коли по радіо обіцяють гарну погоду. Звичайно, ви думаєте, що радіо помилилося. Але це не так. Радіо не …

Було це багато-багато років тому. Якось пралісом ішов додому заєць. Він був геть білий, ясно-білий, мов день, і тому мав ім’я Вабус. Бо в той час усе яскраво-біле називали вабус.
Ішов заєць, ішов та й заблукав. Навколо росли величезні дерева, …