Ця історія трапилася багато років тому, як і всі казкові історії. Велетень з довгою рудою бородою і рудим чубом (тому його звали Вогненним Велетнем) узяв собі за дружину Білу Хмарину, дівчину з чудовими білими косами і сяючими очима. Вогненний Велетень …
Це скоїлося тоді, коли Сонце, Місяць і Півень жили дружно, мов брати.
Якось Сонце пішло погуляти, а Місяць з Півнем залишилися на господарстві. Коли звечоріло, Місяць наказав Півневі виганяти на толоку рої зірок. А Півень і гадки не мав це …
Трапилася найзвичайнісінька пригода. Такий, як і ти, хлопчик — скажімо, його звали Мярт — увечері ніяк не хотів засипати. Він забирався на постіль, клав голову на подушку, натягував ковдру по самі вуха, а сон не приходив. І чи міг сон …
Коли ясного вечора ти підводиш з подушки голову і дивишся на небо, тобі посміхається дядечко Місяць і радісно блимають оченятами зорі. Зірок видимо-невидимо. Ми навіть не можемо їх усіх полічити, бо, мабуть, і чисел не вистачить. Та одиноко мандрує небом …
Ви, напевне, помітили, що дощ може йти навіть у неділю, І не просто накрапати, а лити як із відра. І навіть тоді, коли по радіо обіцяють гарну погоду. Звичайно, ви думаєте, що радіо помилилося. Але це не так. Радіо не …
Виріс під сосною гриб Мухомор. Побачив він одного разу своє відображення в крапельці роси – і запишався: «До чого ж я гарний!»
І став цей хвалько над іншими грибами насміхатися та жартувати:
– Гей, рижики! Сховайте свої руді носи!
А …
Чік був молодий горобець із червоною голівкою. Коли йому виповнився рік, він одружився з Чірікою і вирішив жити сім’єю окремо.
– Чіку, – сказала Чіріка гороб’ячою мовою, – Чіку, а де ж ми влаштуємо собі гніздо? Адже всі дупла в …
Жив собі маленький павучок. Була у нього страшна мамка-павучиха та безліч братиків і сестричок.
І от якось одного осіннього дня наш павучок потихеньку втік від павучихи, від усіх своїх братиків і сестричок, заліз на високу стеблину й почав ткати павутинку: …
Півник мав на голівці гребінь червоний, як корал. І тому всі називали його Кораликом.
Коралик дуже не любив сплюх. І коли сонечко заглянуло до курника, він сказав:
— Я мушу збудити усіх навколо!
І голосно заспівав.
— Ку-ку-рі-ку!
Прокинувся зразу …
Гомоніли в бору дерева:
— Щось-то місяць сумний, як сова!
— Щось у місяця настрій недобрий:
Він аж збліднув, як вийшов на обрій!
— Чом це місяць не дивиться в очі?
— Він сердитий з минулої ночі!
— Мабуть, місяць …
Жила-була жінка, вона мала п’ятеро дітей. Злидні обсіли їхню хату. Не знала жінка, як далі жити. А навпроти жила багата сусідка, також із п’ятьма дітьми. От бідна найнялася раз на тиждень у багатої місити тісто, але та ні копійки не …
Діва Марія мала дев’ять років, коли її матір Анна сказала до неї:
– Піди до моєї сестри Єлизавети у Віфанію й принеси золотого ключа, я забула його там учора. Та дивись, не загуби, бо то чудодійний ключ, він відчиняє усі …
– Який же мудрий Геґесіппус! – вигукнула мамзель Юстина, сплеснувши руками. – Усе він знає! Такий вчений, такий вчений! Не те що бідолашний Кнут, зовсім темний…
Геґесіппус не мав часу на розмови: він розглядав у мікроскоп задню лапку жука-гнойовика. Хлопець …
Ця казка про опудало.
Якось навесні, коли на деревах з’явилося перше листя, на городі хтось поставив опудало.
Воно махало руками, як вітряк, і кричало:
– Киш, киш!
Птахи зграями здіймалися до неба.
І не лише птахи. Безтурботні хмарки і ті, …
Усі паровози були як паровози, а один був дивний. Він скрізь запізнювався.
Не раз паровозик давав чесне, благородне слово: ніколи більше не дивитись на всі боки. Однак щоразу починалося те саме. І ось одного разу начальник станції йому суворо сказав: …
Старий дуб зронив з себе жолудь під кущ ліщини. Ліщина сказала дубові:
— Хіба мало простору під твоїм гіллям? Ти б ронив свої жолуді на чисте місце. Тут мені самій тісно для моїх паростків, і я сама не кидаю своїх …
Спека стояла над землею вже цілий місяць. Дорослі говорили, що цю спеку видно “неозброєним оком”.
– Як це можна побачити спеку? – запитувала у всіх Таня.
Тані було п’ять років, і тому вона кожен день дізнавалася від дорослих багато нових …
Було це в прадавні часи, коли найперший ведмідь Медолюб був такий веселий, що ніколи ні на кого не гнівався, понад усе любив танцювати навприсядки та розповідати кумедні побрехеньки. Найпершого їжака звали тоді не Стобурчак, а Шовкова Спинка,— таке мав м’якеньке …
Як мишенятко стало мореплавцем
Діти пускали по річці човни.
Брат вирізав їх ножиком з товстих шматків соснової кори. А сестричка чіпляла вітрила з клаптиків тканини.
Для найбільшого човника знадобилася довга щогла.
– Треба з прямої гілки, – сказав брат, узяв …
Січень
Зінька була молодою синичкою, і свого гнізда у неї не було. Цілий день вона перелітала з місця на місце, стрибала по парканах, по гілках, по дахах, – синиці народ жвавий. А під вечір знайде собі порожнє дупло або щілинку …
Тихо в лісі. Потихеньку жовтіють та золотіють дуби і клени. Шарудить іноді вітер, вишуковуючи поміж листочками залишки літніх гостинців — ягідок журавлини, яблук-дичок та чорної горобини. Починає потроху накрапати дощик. Кап-кап-кап. Равликові затишно у домівці, аж і виходити не хочеться, …
Коли добре пригріло сонечко, а ранкова роса щедро напоїла городніх мешканців, у затишному стручку народилася малесенька Горошинка. У неї було ще шість сестричок-горошинок. Разом вони росли, дозрівали, мріяли про те, що робитимуть, коли прийде час покидати домівку. І от, коли …
Знаєте, дітки, що? Ви ніколи не плачте! А то раз одна дівчинка гуляла в лісі з братиком, посварилась і гірко заплакала. Сльози кап-кап та на землю, та на насіннячко, що там лежало, та такі гіркі сльози! От і виросла з …
Тук-тук!.. — тихенько застукотіло на горішній вітці. Так тихо, як у тебе іноді у вушку задзвенить,— навіть ніхто, крім тебе, і не почує. Отак застукотіло і в гнізді, в двох малесеньких яєчках, і почула цей стук лише мати-пташка. Це ж …