Казки на ніч — сторінка 129

У Зайця з Ведмедиком сьогодні із самого ранку було дуже багато турбот. По-перше, відвідати лісових бджіл, по-друге, нарвати заячої капусти, по-третє, викупатися в ріці, по-четверте, полежати на травичці, а по-п’яте, Ведмедикові — поїсти меду, Зайцеві — заячої капусти, а потім, …

Коли настала пора птахам летіти на південь і вже давно зів’яла трава й облетіли всі дерева, Їжачок сказав Ведмедикові:
— Скоро зима. Ходімо, наловимо наостанок для тебе рибки. Ти ж любиш рибку!

І вони взяли вудки й пішли до ріки.…

Жився-був Заєць у лісі й усього боявся. Боявся Вовка, боявся Лисиці, боявся Пугача. І навіть куща осіннього, коли з його осипалося листя, — боявся.
Прийшов Заєць до Чорного Виру.
— Чорний Вире, — каже, — я в тебе кинуся й …

Це була найбільш незвичайна весна з усіх, які пам’ятав Їжачок.
Розквітли дерева, зазеленіла травичка, і тисячі вимитих дощами птахів заспівали в лісі. Усе цвіло.
Спершу цвіли блакитні проліски. І доки вони цвіли, Їжачкові здавалося, ніби довкола його будинку — море, …

Із кожним днем усе пізніше світало, і ліс став таким прозорим.
— Незабаром і наша береза облетить, — сказав Ведмедик. І показав лапою на самотню березу, що стояла посеред галявини.
— Облетить… — погодився Їжачок.
— Подують вітри, — продовжував …

Якось із самого ранку з’явилося сонце. Спершу воно освітило лише верхівки дерев, тоді позолотило кущі й траву, а відтак ранковий туман розтанув, і Їжачок вийшов зі свого будиночка.
— Доброго ранку! — сказала йому Травинка.
— Доброго ранку! — пробурмотів …

Їжачок віддавна хотів навчитися грати на скрипці. «Що ж, — казав він, — птахи співають, жаби квакають, а я лише сичати вмію?»
І він натесав соснових дощечок, висушив їх і взявся майструвати скрипку. Скрипка вийшла легесенька, співуча, з веселим смичком.…

Давно колись жили собі чоловік і жінка, ще молоді. У них скоро мала народитись дитина, коли помер чоловік. А була саме пора садити розсаду, і вдові хоч розірвись: і на поле біжи, й на город, а робота скрізь важка. Встає …

У двері хтось постукав: тук, тук, тук!
— Добридень вам, дядечку! Я прийшов попросити…

Гном Джером невдоволено скривився. Завжди ці сусіди щось просять. А добре ж знають, що він не любить позичати. Ніяк не можуть затямити: він спокійно живе собі …

Далеко-далеко, десь посеред спекотної Африки, на березі річки жив собі крокодил. Він мав ім’я — Кроко, ще й прізвище — Дил. Цей Кроко Дил був великий-превеликий, і коли б хто побачив, як він причаївся в густих заростях цукрової тростини, то …

Коник-стрибунець та Мурашка заприятелювали^ та й подалися в мандри. Аж трапився їм дорогою струмок.
Коник і каже:
— Я-то перескочу, а що ж тобі діяти, Мурашко?
— А хіба ж я не перескочу?! — одказала Мурашка.
Коник — стриб! — …

У давню, давню давнину жила собі мала жабка-піщанка. Одного дня відчула вона спрагу й надумала ошукати всіх інших тварин — випити усю воду в країні! Отож пострибала жадібна , піщанка до найближчого ставка і стала пити.
А що більше спорожняла …

Був собі лісоруб Алі. Жив він із жінкою в одному селі на півдні Тунісу. Все життя Алі працював у лісі. Замолоду він був міцний та дужий і завиграшки міг зрубати за раз десяток дерев.
Та відколи Алі постарів, він виходив …

Антилопа завжди вихвалялася своєю спритністю й швидкістю. Якось вона зустріла Равлика і стала глузувати з нього:
— Гей, Равлику, ти навіть бігати не вмієш. Який це сором, що ти здатний лише плазувати.
Равлик, будучи швидкий на розум, вирішив провчити Антилопу.…

Колись давно-давно засперечалися Сіль та Вода.
Вода твердила:
— Я — найсмачніша.
— Ні, я,— заперечувала їй Сіль.
— Ось завтра жінки нарвуть листя маніоки, тоді ми побачимо, хто смачніший.

Вранці жінки нарвали листя маніоки і взялися куховарити. Почали саме …

У мисливця було чимало собак. З ними він упольовував багато дичини. Однак собакам діставалися лише недоїдки.
Змучені знущанням, собаки збунтувались і поклали ніколи більше з ним не полювати. Отож, коли хазяїн вів їх до чагарників і, побачивши якусь гарну звірину, …

На одній з тихих лондонських вулиць жила собі родина Дарлінгів. Зрозуміла річ, були в ній тато й мама Дарлінги, а також Венді, Майкл та Джон — їхні діти. Ще була в дітей няня, треба сказати, дещо незвичайна,— такі не часто …

Надумав якось принц собі закохатись.
Перший день минув — не закохався.
Другий — не закохався.
І на третій день кохання як не було, так і немає!
Засмутився так, бідолаха, що з палацу не виходить. Ні з ким не спілкується та …

Ця розповідь про два листочки. Один — березовий, а другий — кленовий. Вони росли на деревах під вікнами дитячого садка. Вдень листочки заглядали до вікон і бачили, як у кімнатах гралися дівчатка і хлопчики. Дітлахи були і капітанами, що пливуть …

Це скоїлося тоді, коли Сонце, Місяць і Півень жили дружно, мов брати.
Якось Сонце пішло погуляти, а Місяць з Півнем залишилися на господарстві. Коли звечоріло, Місяць наказав Півневі виганяти на толоку рої зірок. А Півень і гадки не мав це …

Трапилася найзвичайнісінька пригода. Такий, як і ти, хлопчик — скажімо, його звали Мярт — увечері ніяк не хотів засипати. Він забирався на постіль, клав голову на подушку, натягував ковдру по самі вуха, а сон не приходив. І чи міг сон …

Коли ясного вечора ти підводиш з подушки голову і дивишся на небо, тобі посміхається дядечко Місяць і радісно блимають оченятами зорі. Зірок видимо-невидимо. Ми навіть не можемо їх усіх полічити, бо, мабуть, і чисел не вистачить. Та одиноко мандрує небом …

Це сталося тоді, коли Верблюд і Осел були ще друзями. Вони разом паслися, тамували спрагу з прохолодної річки або джерела, спали поряд у густому чагарі, разом розважалися.
Якось добряче попоївши соковитої смачної трави, Осел сказав Верблюдові:

— Знаєш, Верблюде! Я …

Ви, напевне, помітили, що дощ може йти навіть у неділю, І не просто накрапати, а лити як із відра. І навіть тоді, коли по радіо обіцяють гарну погоду. Звичайно, ви думаєте, що радіо помилилося. Але це не так. Радіо не …