Вовк з лісу якось у село забіг,
Не в гості, — скрута в небораки:
Бач, шкіру він свою беріг:
За ним мисливці гнались, і псарі, й собаки.
У перші-ліпші він ворота заверта.
Та вже зарані
Ворота замкнуті й останні.
Враз …
Змія залізла під колоду
І злилася на цілий світ;
Така вона вже з юних літ,
Що вміє злитись лиш: так створена з природи.
Баранчик, поблизу гуляючи, сказав;
Він про Змію і зовсім не гадав.
Та ось повзе вона, стромляє в …
В саду у пана у ставку,
В воді прозорій, як в струмку,
Лящі водились.
При березі собі гуртами веселились,
І безтурботні дні, здавалось їм, котились.
Та враз
Пан ще з півсотні щук впустити дав наказ.
— «Чекай-но!» — каже друг, …
Забруднений Деркач поважним вельми став —
Вже б кухонь він тепер не підмітав:
Його приставлено до панського жупана
(Була там челядь, певно, п’яна).
Деркач ялозить сяк і так,
По панському вбранню він б’є несамовито,
І на жупані тім немов молотить …
Раз Водоспад, що з скелі, пінячись, стрибав,
Зухвало так цілющому Струмку сказав
(Який ледь був помітний під горою,
Одначе, мав велику шану у людей):
«Не дивно це? Малий і бідний ти водою,
А день у день багато в тебе тут …
Жвава Бабка степова
Ціле літо проспівала;
І не зчулась, як настала
Холоднеча зимова.
Снігом поле замітає;
Вже тих світлих днів немає,
Як між листям їй, було,
Харч готовий і житло.
Зникло все: у дні холодні
Голод, злидні настають;
Співу Бабки …
Вернувшися з посвітніх мандрувань,
Якийсь панок (а може й цілий пан)
Пішов з приятелем в проходку геть по полю.
І розхвалився таки вволю,
Де він у світі побував;
Та — знай — до всього докладав
Брехні чимало у придачу:
— …
Щасливий працівник на ниві знаменитій:
Йому і те вже сили надає,
Що свідком подвигів його весь світ стає.
Та гідний шани й той, хто, славою не вкритий,
За спокій втрачений, за вміння трудове
Ні слави, ні пошани не бажає,
А …
Зібравши гурт великий свій,
Ведмедя звірі упіймали;
У чистім полі розідрали —
І нум ділить мерщій,
Кому що доведеться.
От Заєць до ведмежого вушка крадеться.
— «Ач, куций, стій!»
Кричать йому: «Це ти з якого краю?
Тебе ніхто на вловах …
Біда, як пироги та стане швець ліпити,
А пекар чоботи робити:
Не буде з справи в них пуття,
Та вже й примічено з життя,
Що хто до ремесла чужого братись любить,
Той найупертіший між інших торохтій:
Він краще справу всю …
Раз Півень грібся в купі гною
Й знайшов Перлове Зернятко сяйне.
І каже: «Іч, яке дрібне!
Пуста річ над пустою!
Дарма так дорого Їх звикли цінувать!
А я б радніший був, — по правді-бо сказать,
Зернятку ячному: хоч не таке …
— «Прощай, сусідко!» — Вовк Зозулі говорив:
«Даремно тут спокоєм я себе манив!
Все ті ж у вас і люди, і собаки:
Одне за одного лютіщш; хоч ангел будь,
Не проминеш їх без ломаки».
— «А чи сусіду дальня путь?…
Здалося жабам щось невгодне
Правління всенародне,
Ввижалось Їм, що це неблагородно
Без служби і на волі жить.
І от у слушну мить
Давай вони в богів Царя собі просить.
Хоч слухать невідь що боги не завжди згодні,
Однак цього разу …
На сонці під вікном,
За кухнею удвох Полкан з Барбосом грілись.
Хоча воно перед двором
Їм дім пристойніш стерегти б гуртом.
Але ж вони гаразд наїлись, —
Та й чемні пси удень ладком
– Лежать собі десь під стіжком, —…
Будинок спільний маючи й контору,
Якісь занадто чесні торгаші
Наторгували грошей гору;
Закінчили торги і ділять бариші.
Та й завелись не в добру пору,
Засперечалися за гроші, за товар, —
Аж ось кричать, що в домі їх пожар.
«Мерщій, мерщій …
Вовк, думавши внючі зайти в вівчарню,
Попав на псарню.
Весь псарний двір схопивсь як стій.
Зачувши близько так злодюгу лісового,
Гвалтують по хлівах і рвуться всі до нього:
— «Хлоп’ята! Гей!» — псарі кричать: — «Розбій!»
І браму замкнено мерщій.…
— «Куди, кумасю, ти біжиш без відпочину?» —
Лисицю запитав Ховрах.
— «Ой, кумцю мій, згадати страх!
Мене за хабарі прогнали, безневинну.
Ти знаєш, в курнику суддею я була,
Здоров’я, спокій втратила через діла,
В трудах шматка не доїдала,
Ночей …
Вечірньої пори два приятелі йшли
І путню між собою бесіду вели,
Як ось із підворотні
Дворняга дзявкнула на них;
За нею друга, ще дві-три, і хутко їх
З усіх дворів прибігло вже не менш півсотні.
Один Прохожий був уже і …
Вельможа, з вченим розмовляючи якось,
Про що прийшлось,
– «Скажи-бо», — говорив — «ти світ цей досить знаєш,
І, наче в книгах, у серцях людських читаєш:
Чому, коли ми щось почнем,
Суди, чи товариства вчені заведем,
Так ледве встигнем повернутись,…
Бажавши світлим днем украй намилуватись,
Орел у небесах літав,
І там ширяв,
Де бурям лиш зриватись.
Та ось, спустившись їз захмарних верховин,
Цар-птиця враз сідає спочивать на тин.
Хоч для Орла це сідало занадто грубе,
Та є так само примхи …
Ото як з Греції геть вигнали богів,
І людям всім ділити їх маєтки стали,
Комусь-то і Парнас тоді відмежували;
Новий господар став там випасать Ослів.
Осли, не знаю як, назнали,
Що перш тут Музи проживали,
І кажуть: «Тож не дарма …
У сильного безсилий винен завсігди:
Цих прикладів в Історії ми досить знаєм.
Та ми Історій не складаєм,
А в Байці можем це розповісти.
***
У спеку до струмка зайшло Ягня напитись.
І треба ж, бач, біді лучитись,
Що поблизу тих …
Хто з розумом щось перейма, той, звісно, може
Для себе користь відшукать;
А по-дурному переймать —
І крий нас, боже, як негоже!
Я приклад наведу цьому з країв чужих.
Хто бачив Мавп, той, певно, знає,
Як жадібно все Мавпа переймає.…
Синиця у похід пустилась:
Вона хвалилась,
Бач, море запалить.
І вість про це по світу геть пішла за мить.
Страх взяв усіх, хто жив в Нептуновій столиці;
Летять на диво птиці;
А звірі із лісів збігаються глядіть,
Як буде Океан …