Корова була чорна-чорнісінька. Без жодної плямки і цяточки. Лише роги та ратиці були коричневі. А так навіть віхтик хвоста чорний. І хоч нікому і в
голову не приходило дорікати корові за масть, вона почувала себе винною. А все через те, …
Щедра Осінь дуже полюбила гойдалку, яку зробили для неї старий ведмідь Буркотун та ведмежа Ласунчик. Вона часто гойдалась отут, між двома велетенськими дубами. Проте в Осені було безліч всіляких справ. Тому все рідше і рідше приходила на галявину.
Ведмідь Буркотун …
Всеньку весну луг був схожий на золоту квітку. Вабив до себе бджіл, кошлатих джмелів, ніжних метеликів. От тільки шкода, що кульбабки вже в надвечір’я заплющували золоті оченята. Цілісінький день дивилися на Сонце і від того паморочились у них голівки. Через …
На кінець лютого вже побільшало в Сонця роботи. Хоч і вечори коротшали, проте сідало до верстата, брало човник зі срібною шпулею і: гуп-гуп, гуп-гуп — стукав верстат.
— Жж-жжух, жж-жжух… жжж-жжжух, — літав із кінця в кінець веселий човник і …
У ясного Місяця та темної Ночі була донечка — гарна та мила. Звалася вона Зоринка. Багато справ у дівчини: вказати дорогу в темноті, першою сповістити, коли світанок настане… Тоді на землю ступає господарем ясне і любе Сонце. Зоринка завжди першою …
Пліт був зовсім новим і дуже гарним. А виплів його з лози дідусь Семен, плів довго, з любов’ю. Пліт пам’ятав кожний дотик старечих рук — таких міцних, хоч і шкарубких, але ніжних-ніжних. Та й взагалі, у них в селі всі …
Ну й клопіт з малим Сорочком, ну й клопіт! Мама Сорока вже з крил збилася виконувати синові забаганки. А він все вередує:
— Скре-ке-ке-ке! Скре-ке-ке-ке! Хочу з дятликом Молоточком погратися!
— Дятлик зайнятий, синку, — терпляче пояснює мама.
— У …
У старої гави Каркухи часто боліли лапи і надумала її онука гавенятко Вуглинка для бабуні приємність зробити. Пошити теплі-теплі, м’які-м’які капці із зеленого моху. Можливо, тоді у бабуні лапи перестануть боліти. Будуть у теплі. Отож почала Вуглинка мох у гніздо …
Маленьке тигреня Помаранчик було схоже на кошеня. Тільки трішки більше. І вдачею теж було таке: бува, цілий день лежить під боком своєї мами і тихесенько муркотить, а мама своїм язиком вилизує шубку Помаранчика. Саме тому він був завжди пухнастий і …
Совенятко Жовтоочка дуже не любило вранці лягати спати. Мама Сірокрилка не одну колискову заспіває, поки мала не задрімає.
— А чому інші пташки співають? — пхинькає мала.
— Бо вони вночі сплять, — терпляче пояснює мама.
— А чого ми …
На землю прийшло щедре і тепле літечко. У лузі розцвіло безліч квітів: ромашок, там, де волога — незабудок, білої кашки, жовтецю. їх різнобарвні капелюшки довірливо визирали із смарагдової трави. Літня казка, та й годі!
На стеблі бузкової конюшини збудував свою …
Вранці Сонечко схопилося з ліжка (щось довго стало спати), вмилося криничною водою і почало одягатися.
Та так вже дбайливо й ретельно. Все довкола сяяло і блищало. Нарешті виїхало на небо на колісниці, вийняло хустину з кишені…піт з чола витерти — …
Чарівна Осінь поступово з молодої жінки перетворювалась на бабусю. Все сердитішою ставала, бо втомилася дуже. Поки дала лад урожаєві, поскладала все до комори, поки вклала спати дерева, кущі, травицю, квіти… Дбайливішу господиню годі й шукати.
Зайчик Сіра Шубка, хоч і …
Біжить зайчик лісом, капустину котить. Круглу й апетитну. Оце докотить до хати, а тоді поласує разом з мамою-зайчихою. Аж тут їжачок назустріч: чал-чалап.
— Агов, Сіре Шубко, куди поспішаєм?
— Та в матусі день народження, подарунок ось кочу
— Що …
Збудував зайчик Сіра Шубка собі хатку — дерев’яну, затишну, з різьбленими віконницями і димарем-трубою. Пофарбував двері у блакитний колір і замилувався:
— Гарно!
Дідусь — ведмідь Волохан — змайстрував чудове ліжечко, стільці та стіл, можна й новосілля святкувати. Але ж …
У мами Берези було багато-багато доньок і синочків — чудових різьблених темно-зелених листочків. Всі вони хоч і схожі були між собою, проте кожен мав свій характер, свою вроду і навіть норов. Проте мама Береза любила всіх однаково, пестила їх, напувала …
Настала весна. Багато клопотів з’явилася у звірів та птахів. Всі вони чепурили свої оселі, лісові галявини. Дехто змінював вбрання: зайці скидали білі шубки, а натомість одягали сірі, вовки та ведмеді лише обновлювали старі кожухи, бо не звикли міняти кольору.
Та …
Вже осінь пішла собі спочивати, а зима чомусь барилася. Принишклий ліс ще тільки дрімав, адже не міг заснути, бо не було в нього теплої снігової ковдри. Нелегко й звірятам. Ніяк не міг зігрітись у своїй постельці їжачок Голочка, мерзлякувато тулилося …
Біда з цією Олею, та й годі! Вранці сонечко вже ген високо в небі, а вона притулиться міцніше до подушки і спить собі. Мама будить її:
— Доню, вставай, в дитсадок запізнишся!
— Ще трохи посплю,— пхикає дівчинка.
— Соня, …
Старий ліхтар тьмяно освітив ріг вулиці жовтавим світлом.
«Як приємно проганяти морок». – подумав він.
Ліхтар мав чимало літ, і йому давно вже пора було на спочинок. Проте він стояв на околиці міста й сумлінно ніс свою службу. Ліхтар присвічував …