Казки на ніч — сторінка 118

Колись у пса Альфреда зовсім не було білих лап з коричневими крапками. У нього також не було і білого комірця навколо шиї. Він був повністю коричневим. У нього було коричнева морда, коричневий живіт, коричнева спина, коричневі ноги та коричневий хвіст. …

Були собі колись давно чоловік та жінка, і мали вони сина Овеза. Вже й парубком став, а з хати не виходить— лежачи об’їдає старих батьків. Це вже йому й вісімнадцять сповнилося, а він ані за холодну воду. Через те й …

Було таке чи й не було, а був собі один караван-баші(Караван-баші —людина, яка очолює караван). Багато земель обходив він з караванами, та минули літа, і караван-баші зістарівся. Що не день, то все дужче пригнічував його тягар років, так що невдовзі …

Був собі давно колись один падишах, і такий справедливий, що в цілому світі такого не знайти. Сидів він якось та й міркував: «Цікаво було б знати, хто найгірший серед людей і серед тварин?» І ось що приду¬мав: «Найгірший серед людей …

Якось в одному яру пасся баран. Аж несе туди вовка.
— Агов, баране, це мій яр, хіба не знаєш? — гукнув вовк.— Чому ти пасешся тут?
— Ба ні, справжній господар у цьому яру я,— одказує баран.— 3 давніх-давен сюди …

Був собі колись могутній тигр. Та здолала і його старість, повипадали в нього зуби й пазурі. Дичина, яку він досі полював заіграшки, тепер тікала від нього. Думав-думав старий тигр, як зарадити лихові, та й надумався. Пустив чутку, що дуже захворів. …

Був собі колись давно падишах. Дуже пишався він своєю справедливістю та щедрістю і любив казати про себе:
– Де ще є у світі падишах, справедливіший і милостивіший за мене? І хіба є в моєму народі хоч одна людина, незадоволена мною?…

Віл, лисиця та віслюк заприятелювали між собою. І от надумали вони помандрувати трохи. Віслюк з волом напасуться, а подруга лисичка щось уполює собі дорогою.
От заблукали вони в якесь провалля, а віслюк і каже:
– Ой, біда мені та й …

Було таке чи й не було, а жив собі колись один цар-падишах. І наказав він, щоб усі його підлеглі відводили старих немічних людей в пустелю й там кидали напризволяще. А в одного падишахового слуги-нукера був дуже-дуже старий батько. Посадив юнак …

(Мерген – майстерний, вправний, кращий у своїй справі)
У давнину жили два Мергени. Не було серед мисливців, рівних їм. Мергени полювали на вершинах гір і ніколи не поверталися додому без здобичі.
І ось одного разу потрапили вони до дрімучого лісу. …

Жив та був цар-ненажера. Ще не народжувала земля такого хвалька, який був би хвалькуватіший за царя-ненажеру, ще не народжувала земля такого базіки, який би переговорив його. Скільки б цар-ненажера не їв, він ніяк не міг зрозуміти, наївся чи ні. Але …

Одного весняного ранку після довгої зими бджілка Кет прокинулась в чудовому настрої. Ще б пак! Природу вона любила понад усе. Всю зиму працьовита бджілка мріяла про весну та запланувала купу важливих справ. Кет чудово розуміла наскільки її робота важлива, адже …

Того ранку, як і попереднього, Лисенятко, прокинувшись вранці, відразу побігло до віконця з надією побачити сніг. Але його сподівання виявились марними.
—Чому ж нема снігу? Матуся казала, що вже зима! А взимку має бути сніг! Нічого не розумію… — сумував …

Прийшла довгоочікувана сніжна зима. Радісні лісові жителі насолоджувались сонячною морозною погодою та готувались до новорічних свят. Проте було в лісі одне сумне звірятко — Білочка! Всі звірі добре знали, що, зовсім нещодавно, вона, стрибаючи з гілки на гілку, поранила лапку. …

Та осінь була дійсно золота. Мишка не могла намилуватись красою різнобарвних дерев, тому вирішила піти на прогулянку, а заодно назбирати грибів. Взяла невеличкий кошичок та вирушила з дому в глибину лісу.
— Яка краса! Дерева такі гарні такі різнокольорові. Зовсім …

Настав чудовий осінній ранок. Мишка запланувала собі купу справ та чекала Їжачка, щоб піти по гриби. Аж раптом вона зрозуміла, що почувається якось дивно. Зовсім не так, як вчора чи позавчора.
— Апчхи! — чхнула Мишка і геть не зрозуміла …

Того осіннього дня Мишка вирішила навести лад у своїй коморі: протерти полиці, посортувати баночки з варенням та компотом, а найголовніше – поскладати запаси зерняток, — Мишко, Мишко-о-о! Відчини двері! – гукав її Їжачок.
— Привіт, Їжачку! – відповіла Мишка, відчинивши …

Того осіннього дня Мишка готувалась зустрічати зиму: варила варення з яблук та прибирала нірку. Справ у неї було багато, але хтось постукав у двері її дому.
— Хто ж це прийшов? Зовсім не чекаю гостей сьогодні. – зацікавилась Мишка та …

Того дня на вулиці було прохолодно, йшов ледь помітний дощик, листя на деревах вже пожовтіло. Мишка планувала піти по горіхи в сусідній садок та клопітливо туди збиралась. Аж раптом в двері її нірки хтось постукав:
— Привіт! Мишко, а ти …

Того дня на вулиці стояла спекотна погода: палке сонячне проміння проникло в кожен закуток лісу, а всі звірі поховалися у своїх нірках. Мишка також не була в захваті від спеки, але мала справи в місті, куди вона і збиралась.
— …

На вулиці стояла чудова погода: у повітрі пахло свіжістю лісу, сонечко ласкаво гріло своїми промінчиками, а всі лісові мешканці насолоджувалися чудовим літнім ранком. Мишка була зайнята прибиранням своєї нірки. Раз на місяць вона старанно складала всі свої речі, протирала пил …

Одного теплого весняного ранку Мишка прокинулась з чудовим настроєм. Їй дуже хотілось якнайшвидше посадити в своєму саду нові квіти – садівництво вона просто обожнювала. Мишка взяла лопатку, сапу, насіння та приступила до роботи.
— Ось я висаджу найкрасивіший сад у …

Ця історія відбулась восени. Мишка як раз зібралася йти в поле збирати врожай. Але побачила Їжачка, який наближався до її дому. Було помітно, що він дуже схвильований і сильно поспішає.
— Мишко! Мишко! Ти не уявляєш, яка пригода в мене …

Одного раннього літнього ранку Мишка прокинулася від голоду. Вона пішла на кухню, щоб приготувати собі щось смачненьке, відкрила шафку і побачила, що в неї залишилося зовсім мало зерняток. На сніданок, звичайно ж, вистачить, але ось на наступний день готувати буде …