На галявині лісу росла собі Ромашка, одним-однісінька. Поряд росли дзвіночки, кульбабки та багато різних квітів. Та лише Ромашка – одна. І було їй дуже сумно, ні з ким поговорити. Дзвіночки передзвонюються між собою, кульбабки зайняті своїми парашутиками-насінинками, весь час повчають …
У саду біля паркану жили квіти: березка-повзунок, мальва-красуня, соняшник-хвалько і білява кульбаба.
Найголосистішим від усіх був соняшник. Рано вранці, тільки-но сонце над парканом з’явиться, він уже горланить:
– Привіт, сонце! Доброго ранку!
Підніметься сонце трохи вище – соняшник ще голосніше …
Здавалося, немає на світі такої сили, яка могла б посіяти розбрат між богом Аполлоном та сином царя Спарти Гіацинтом. Аполлон любив Гіацинта як брата, і всі вважали їх нерозлучними.
Син Зевса був шанувальником прекрасного і щоранку сходив на вершину гори, …
Коли ченця на ім’я Камелій посилали до Японії проповідувати християнську віру, він і не підозрював, що зустріне там духів, здатних ввести в спокусу навіть святих отців.
Він дав обітницю зречення від усіх земних радостей і старанно мучив плоть свою голодом, …
На узліссі розпустилася блакитна квіточка – дзвіночок.
— Подивися, — зупинив Їжачок Зайця, що пробігав повз.
— Нічого особливого, звичайна квітка, — обізвався Заєць.
— Та ти послухай тільки, Зайцю, як цей дзвіночок дзвенить! — наполягав Їжачок.
— Хіба він …
Спочатку Матіола розквітала вдень, розкриваючи ніжні пелюстки назустріч Сонцю, славлячи його появу дивними пахощами.
Якось прокинулася Матіола напровесні, глянула довкола і вгледіла неподалік терновий кущ, що його гілки легенько похитувалися під подихом вітру.
Здивувалася Матіола: поміж листям терну палахкотіло яскравим …
Якось юні богатирі Русі рушали на прю з ворогами, які немилосердно спустошували рідний край. Покидаючи свої села й городища, юнаки прощалися зі своїми нареченими. Після стрибків над священним вогнищем, вожак богатирів звернувся до дівчат і сказав так:
— Нещадний бій …
Спочатку земні рослини не мали квіток. Високі дерева, велетенські трави покривали гори, степи, долини. Та куди не глянь — жодної квітки!
Звернулися дерева, чагарі, трави до Сонця:
— Полум’яний батьку! Ти запалюєш у грозовій хмарі багато-барвну райдугу, прикрашаючи небо. Подаруй …
Кажуть: коли падає з неба зірка — хтось умирає. То неправда. Наші прабатьки стверджували: якщо падає зірка — народжується нова людина.
Сумно зірці самотою мандрувати в небесній пустелі. Дивиться вона згори на бурхливе життя землі, на заквітчані луки, густі ліси, …
У великому зеленому ящику жили Айстри — Фіолетка і Біланка. Красувались вони високо над землею, на балконі сьомого поверху. Айстри дуже пишалися — адже під ними розстилався такий великий світ!
Рано-пораненьку десь там внизу двірник починав поливати асфальтові доріжки, і …
Жили на світі троянда та жаба. Кущ, на якому розцвіла троянда, ріс у невеликому напівкруглому квітнику перед сільським будинком. Квітник був дуже запущений; бур’яни густо розрослися по старих клумбах і по доріжках, яких уже давно ніхто не чистив і не …
Усі квіти та дерева, билинки та кущі готувалися до карнавалу – свята повернення Сонця, яке щороку тривало по кілька місяців. А скільки було розмов, таємних перешіптувань про костюми, парфуми, про вибори королеви карнавалу!
Гвоздика шила собі пишну циганську спідничку, Черемха …
У Японії жила дівчинка на ім’я Кейко. Вона була круглою сиротою. Ні батько, ні мати, вмираючи, нічого не залишили дівчинці, і ще в ранньому дитинстві вона змушена була сама заробляти собі на життя.
Чим могла займатись така дівчинка? Вона робила …
Тут уже не могли допомогти ні сльози, ні голосіння. Жак мав вирушити на війну в чужі далекі краї, а свою наречену Лілію залишити у Франції. На прощання Жак вийняв зі своїх грудей серце і простягнув його Лілії зі словами:
— …
Єдиною відрадою в житті наймички Мадари була її дочка Рота. Рота й справді була рідкісна дівчина — гарна, працьовита, весела. З ранку пробіжить сім миль до панської ниви, вижне серпом майже пів поля, а ввечері з піснею повертається додому та …
Всі квіти росли вгору, простягаючи руки до сонця за дарами, якими воно так щедро наділяло все живе.
Тільки В’юнок повзав у тіні, не в змозі піднятися з землі, бо в нього не було міцного хребта.
— Чому ти не дерешся …
Коли дочки Сонця, скупавшись, сіли в човен і вийшли далеко у відкрите море, молодша з них спам’яталася, що забула на березі, на гілці дуба, свій золотий вінок.
Без вінка вона не може показатися вдома і попросила сестер гребти назад. Але …
Ірис ще ніяк не міг прийти до тями після необачного одруження на сестрі хвалькуватого Мака — Вітрогонці. Він стояв німий і нерухомий, і все питав себе:
«Як це так сталося? Я любив Фіалку, і Фіалка любила мене, а одружився я …
Римський полководець Барбагало наказав стратити всіх полонених фракійців, залишивши в живих лише двох найкрасивіших і найсильніших юнаків — Тереса та Севта. Він привів обох красенів до Риму і віддав до школи гладіаторів.
Туга за батьківщиною, гіркота неволі, принизлива рабська доля …
Вона з’явилася навесні — маленька тендітна дівчинка з синьою скрипкою під пахвою. Коли дівчинка заграла, птахи замовкли, прислухаючись до чарівних звуків її скрипки, бджоли та метелики довго кружляли навколо, підспівуючи мелодіям, які виводив смичок.
— Послухай, Фіалко, — сказала їй …
Півонія вже зібралася виходити заміж, коли померла її мати, залишивши шість душ дітей. Що робити, як бути? Кохання кликало до нареченого Симеона, але обіцянка, дана матері, і турбота про менших братів і сестер міцно тримали її в батьківській хаті. Невже …
У далекому-далекому краю, теплому та родючому, жило плем’я ну-аруаки. Сонце обсмалило їхню шкіру, і вона стала мідно-червоною, а їхнє довге чорне волосся виблискувало, як вугілля. Ну-аруаки були щасливішими за інші племена, бо володіли птахом Орхіс, який ніс золоті яйця. Коли …
Це сталося в ті страшні часи, коли всі боялися драконів і відьом.
Завиє у вечері у трубі вітер, знай — це дракон відьму прислав і комусь загрожує лихо. Зазвичай дракони викрадали принцес. Але драконів було багато, а принцес — мало, …
Колись, у давнину, всі квіти були білими. Але одного чудового дня в сад прийшов художник з великою скринькою фарб і цілим жмутом пензлів.
— Підходьте всі до мене й кажіть, хто якого кольору хоче бути, — крикнув він квітам і …