Було це чи не було, жив колись один чоловік, і мав він семеро синів. Брати були нерозлийвода: разом їли-пили, разом сумували й раділи, разом на полювання ходили. Не те що серед людей, а навіть серед звірів не було сили, здатної …
Хтось був, когось не було.
Правив колись давно в Ширвані один падишах, марнуючи життя в гулянках та неробстві. Якось надумав той падишах побудувати собі палац. Але хоч який майстер брався будувати цей палац, падишахові його робота не подобалася, він страчував …
Жили колись у Гянджі два брати. Старшого звали Салех, а молодшого Валех. Були вони дуже бідні.
Одного разу Салех і каже Валехові:
— Брате, ходімо пошукаємо щастя в якомусь іншому місті.
Погодився той, і вибралися брати з міста. Довго йшли …
Із сусіднього села приїхали до князя Шахназара прохачі.
– Нас три брати. Хай продовжиться життя князя! – сказав один із прохачів. – Батько залишив нам спадок, у тому числі сімнадцять верблюдів. У своєму заповіті він написав, що половина цих верблюдів …
Один чоловік займався крадіжкою. Якось уночі він заліз у будинок бідняка. Господар зловив злодія і запитав:
– Що ти тут шукаєш?
Злодій відповів:
– Шукаю багатства.
Господар відповів:
– Ах ти безсовісний, я його вдень шукаю і не знаходжу, а …
У Насті, Степанової вдови, шкатулка малахітова лишилася. З усякими жіночими оздобами. Персні там, сережки та інше за жіночим звичаєм. Сама Хазяйка Мідної гори обдарувала Степана цією шкатулкою, коли він ще одружитися збирався.
Настя в сирітстві зростала, не звикла до такого …
Не самі мраморські славилися в кам’яній справі. І на наших заводах теж, кажуть, на цьому майстерстві зналися. Та тільки різниця, що наші більше з малахітом поралися, бо його було доволі, і сорт — вищого нема. От із цього малахіту й …
Сиділи якось старателі навколо вогника в лісі. Четверо дорослих, а п’ятий хлопчик. Років так восьми. Не більше. Федунькою його звали.
Давно всім спати час, та розмова цікава завелася. В артільці, бач, один старик був. Дідок Юхим. З молодих років він …
Катя,— Данилова наречена,— незаміжницею лишилася. Років два чи три минуло, як Данило зник,— вона й зовсім з тої пори, що заміж ідуть, вийшла. Дівчат за двадцять років, по-нашому, по-заводському, перестарками вважають. Парубки таких рідко сватають, удівці більше. Ну, а ця …
Пішли якось двоє наших заводських траву дивитися. А покоси в них далеко були. За Сіверушкою десь.
День святковий був, і спека — страх яка. Парня чиста. А обидва в горі робили, на Гумешках тобто. Малахіт-руду добували, лазурівку також. Ну, коли …
Про наших златоустівських з давніх-давен плітку пущено, ніби вони майстерності в німців училися. Привезли, мовляв, на завод скількись там німців. Від них тутешні заводські й перейняли, як булатну сталь варити, як малюнок і насічку робити, як позолоту наводити. І в …
До цього ремесла — камінці шукати — схильності не було. Траплялося, звичайно, знаходив, та тільки так… без поняття. Наглянеш на змивці галечку з вогником, ну й візьмеш, а потім у певної людини спитаєш — зберегти чи викинути?
Із золотом куди …
Жив у нашому заводі дід один, на прізвисько Кокованя. Сім’ї в Коковані не лишилося, він і надумав узяти за дитину сирітку. Спитав у сусідів, чи не знають кого, а сусіди й кажуть:
— Недавно на Глинці осиротіла сім’я Григорія Потопаєва. …
Був якось у світі принц, який ніяк не хотів вчитися. А для принца це жахливо! Звали його Гайонідіс, і він хотів грати в камінці, крутити дзиґу, ловити метеликів і дзвонити в дзвіночок, а вчитися не хотів. Всі кругом були у …
Давним-давно жила у світі одна принцеса. І була вона така гарна, що навіть у собак на вулиці дух захоплювало, коли вона проходила повз, а старий священик, який у житті не звертав уваги на такі речі, починав протирати скельця свого пенсне …
Смітникар об’їжджав усі будинки зі своїм конем з візком і збирав відходи . Він був у чудовому настрої і співав пісеньку:
Як завжди, з моєю конячкою
До вас ми сьогодні прийшли.
Що, господині милі,
сьогодні мені віддасьте?
Від картоплі лушпиння…
Був колись у світі швець, і звали його Йоріс. Жив він у маленькому підвалі, сидів там, не розгинаючи спини, і цілими днями стукав своїм молоточком. Клієнтів у нього було достатньо! І роботи – повно! Йому несли і маленькі дитячі черевички, …
Одного разу у королівського подружжя народився син і на хрестинах тітонька Уна, чиї пророцтва завжди збувалися, побажала йому вирости дуже доброю людиною. Але надмірна доброта виявилася не на користь державі.
– Ось у нас і народився синочок, – сказала королева. …
У Яна на прізвисько Бурячок був свій овочевий магазин. Щодня він продавав там салат, і редиску, і цвітну капусту, і навіть цикорій. Але був у нього один особливий покупець, пан у пальті з хутряним коміром, який щоранку під’їжджав до магазину …
Неподалік міста Тиддерадейл, біля підніжжя гори жив велетень. Зросту в ньому було цілих тридцять метрів, а це дуже багато, та й взагалі вигляд у нього був жахливий. Але насправді все було не так страшно, як здавалося, адже цей велетень, а …
Жив-був одного разу король, якому вдома було дуже нудно. І з королями таке буває. Це тільки збоку здається, що все в них просто чудово: величезний палац, повно лакеїв, їжа та напої тільки найсмачніші, але якщо запитати якогось короля: «А чи …
Розповідають, нібито в одному з міст Сходу жив собі бідний кравець і мав він сина, якого звали Аладдіном. Син цей змалку ледарював, тож коли йому минуло десять років, батько вирішив навчити його якогось ремесла. А що був він дуже убогий …
Колись, дуже давно, в одному перському місті жили два брати – Касим і Алі-Баба. Коли помер їхній батько, вони поділили гроші, що залишилися їм у спадок, і Касим став торгувати на базарі дорогими шовковими тканинами і халатами. Він умів розхвалювати …
Щовечора Їжачок приходив до Ведмедика в гості рахувати зірки.
Вони сідали на колоду та, посьорбуючи чай, дивилися на зоряне небо.
Воно висіло над дахом, одразу за димарем.
Праворуч від димаря були Ведмедикові зірки, а ліворуч – Їжачкові.
Спочатку Їжачок йшов …