У ліс прийшла осінь. Зеленими залишилися тільки сосни та ялинки, інші дерева стали жовтими, рудими, червоними. Але найбільше, звісно, жовтими. І листя з них полетіло – пливе в повітрі листок, падає в траву, шелестить – шшу-шшу-шшурх! Вітер холодний між деревами …
Гуляв якось Заєць Коська в лісі і окуляри знайшов. Великі, з рожевим склом. Їх якась дівчинка загубила, коли суницю збирала.
Нап’яв заєць Коська окуляри і дуже здивувався – адже все навкруги одразу рожевим стало: і дорога, і вода, і хмари …
Дощ у лісі падає. День падає, два, тиждень падає. Усе навколо намокло – дерева, трава, земля. В ярах струмки, в низинах калюжі.
Зайці, коли погода була гарна, натягали собі капусти, сидять, їдять, листям похрускують, один одному казки розповідають.
Їжак Кирило …
Коли лисиця Лариска ще тільки підростала, вона не знала, хто в лісі і як бігає. Іде вона одного разу, а з ялинки шишка – бац її по спині. Підняла вона голову і бачить: по ялинці білка Оленка бігає, скаче і …
Дізналася лисиця Лариска, що ведмідь Потап мед добуває, і що мед солодкий-пресолодкий і від застуди лікує. Захотілося їй і самій меду скуштувати. А де ж його взяти? І вирішила вона хворою прикинутися, ведмедя Потапа розжалобити, щоб він їй меду, дав.…
Жив в одному лісі заєць Коська — шубка сіра, вуха довгі, очі чорні, на всі боки косить. Був Коська зовсім молодим зайцем і про все дізнатися хотів — хто, та що, та навіщо. Цілий день бігав він лісами та луками, …
Встав їжак Кирилко, поснідав, підлогу в хаті позамітав, гуляти зібрався. А небо хмарами затягло, похмуро стало. “Дощ може піти”, – вирішив їжак Кирилко і залишився вдома.
Сидить, нудьгує. Думає: Хто мені в лісі справжній друг, хто ворог? Перевірити б усіх …
Давно у лісі дощу не було. Все спека та спека. День спека, два спека, тиждень спека. На заячому городі капуста стала сохнути. Ось і каже мама-зайчиха:
— Візьми Коська, відро і полий грядки. Бо не буде в нас капусти.
Заєць …
Думав, думав заєць Коська — куди б йому піти? На річці був, сома Самсона бачив, біля озера був, з білкою Оленкою порозмовляв, під великою сосною був, з їжаком Кирилком посперечався — що краще, капуста чи гриби? І надумав він — …
Дізнався якось заєць Коська, що лисиця Лариска його з’їсти збирається. Це вона білці Оленці зізналася: «Тебе, білка Оленко, мені не дістати, ти по деревах стрибаєш. А зайця Коську я обов’язково з’їм, він по землі ходить».
Спочатку злякався заєць Коська, три …
Прокинулась вранці лисиця Лариска, піч не топила, каші не варила, недоїдками поснідала.
Начепила наплічник, що у туристів поцупила, виламала горіховий ціпок, двері до хати відчиненими залишила, пішла по стежці. Ціпком підпирається, сльозами заливається.
А на березі сорока Софійка сидить.
– …
Щоночі — від одного повного місяця до другого — до одного з будинків селища заповзала отруйна змія. Щоночі навідувалася вона в якийсь будинок і всюди жалила до смерті молодих квітучих жінок. Ніхто не мав сили врятуватися від укусу змії… Навіть …
Жили-були півень та кішка. Жили вони в землянці, і був у них чарівний млинок. Варто їм тільки ручку того млинка повернути та сказати що їм треба, як млинок у туж мить все, що вони тільки забажають, і намеле: каву та …
Мати йшла лісом і плакала. Нечасто побачиш, як вона плаче, бо вона була не з тих, хто засмучується через дрібниці. Мати була звична до важкої праці, і її не зламали ні горе ні прикрощі. Навіть минулої зими, того жахливого дня, …
Жила-була у світі маленька пастушка. Звали її Малін, але всі в окрузі називали її Блуммелін, що означає Ліна-Любоквітка, тому що вона без пам’яті любила квіти і, повертаючись з глухої лісової хащі з чередою корів, завжди приносила з собою гарний букетик …
Не затишно стало тролям у Великому лісі. Люди все сильніше надокучали їм. Коли батько троль був молодим, на сім миль навколо не було жодного людського житла, а тепер на краю лісу виростали один за одним людські помешкання, поселенці невтомно рубали …
Жили-були колись дві добрі старі панянки. Жили вони за містом у невеликому білому будиночку та заробляли на хліб тим, що шили ляльки, а потім продавали їх у іграшковий магазин в місті. До чого ж умілі руки були у сестер, і …
Ми переїхали до нової квартири. Коли ми вперше увійшли до кімнати, в ній уже жили павучок, пушинка з тополі та сонячний зайчик.
Павучок – на вікні в кутку, пушинка – за склом між рамами, а сонячний зайчик – на стелі.…
Нарвала дівчинка оберемок польових квітів — разом із травою, з росинками на ній і з комашками, що п’ють ці росинки, і поставила в склянку з водою.
Дивиться дівчинка на найменшу комашку і думає: для такої комашки цей букет — цілий …
Усі хотіли дізнатися, що написано на великій плескатій кісточці.
Жаба сказала:
-Варто тільки очі витріщити, і можна прочитати.
Гусениця сказала:
-Варто тільки підповзти, і можна прочитати.
Коник сказав:
— Варто тільки підстрибнути, і можна прочитати.
Горобець сказав:
-Зверху видніше. Треба …
Шила бабуся в саду на лавочці і впустила наперсток, а підняти забула, так і пішла до хати.
Наперсток упав у траву денцем униз. А тут пішов маленький дощик, такий маленький, що після стільки спекотних днів він нікого не напоїв, не …
Літній день наближався до кінця. З’явилися тіні: нерухомі тіні стовбурів дерев, тіні від листя, що ворушилося, і тіні, що ходять з місця на місце, качок, курей та інших мешканців двору. Якщо тіні не поміщалися землі, вони, перегинаючись, піднімалися стіною будинку, …
Лінивий кіт лежав на колодах і грівся на сонечку, коли у двір повернулися качки.
— У вас ось чорні черевики, а я, бідненький, босий, — сказав кіт і простягнув білу лапу.
— А ти походи осінньою дорогою, як ми, поміси …
Верхівка високої ялини — наче купол цирку, а крихітний павучок-фокусник у багато разів менший за найменшого циркача.
Зелена безрукавка щільно облягає його круглий животик. Лапки в нього голі, і ніхто не скаже, що він щось сховав у рукав. Не шуміть, …