Казки на ніч — сторінка 145

Герцог Лоренцо Медічі на ім’я Чудовий, ніколи не сідав за стіл на самоті. – Тільки собака, – говорив він, – роздобувши кістку, забивається з нею у кут і на всіх ричить. А людині повинне бути приємніше пригощати друзів, чим їсти …

Зустрілися якось два приятелі.

Завернули до шинку, сіли за столик і замовили по склянці вина.

– Ех, – заговорив перший, – давненько ми з тобою не бачились. А за цей час трапилося мені побувати у Неаполі. Стільки я по дорозі …

Жила у одному селі дівчинка, яка не любила ходити ніжками. Звали цю ледачу дівчинку Бручоліна. Була у неї бабуся, старенька, сива. Ось одного разу пішла бабуся з внучкою на луг квіти збирати. Нарвали вони великий букет ромашок і кульбаб і …

Ось що розповідають, ось що переказують у наших краях. У селищі Кальтанісетта жив молодий пастух, на ім’я Мартіно. Носив він завжди залатану куртку з грубої тканини, рвані черевики, старий повстяний капелюх, а через плече – полотняну сумку. “Е, – скажете …

Жив у одному селі багатий чоловік. Будинок його стояв біля великої дороги, а перед воротами росло величезне шовковичне дерево.

Одного разу біля будинку з’явився якийсь бідняк і присів відпочити у прохолодній тіні дерева. Багатій вийшов і накинувся на нього:

– …

Одного янкі доля якось занесла у Новий Лондон.

Він приїхав туди дощовим осіннім вечором і вирішив зайти погрітися у шинок. Однак біля вогнища, що затишно палало в каміні, не було жодного вільного місця. Так і мало бути в холодний осінній …

За старих часів на багатьох човнах у лікарській скриньці  завжди зберігався так званий “журнал симптомів”, у якому були записані симптоми різних хвороб і як вони день за днем змінюються.

Але це ще не все, за діагнозом ішли приписи, що у …

Одного разу півень злетів на дах будинку і захотів звідти побачити увесь світ. Він витягав шию, крутив головою вправо – вліво, туди – сюди, але нічого не побачив – гора, що стояла перед будинком, закривала йому обрій.

– Песик-Джан, ти …

Жила-була одна жінка. Була у неї одна єдина дочка і звали її Гурі. Ця Гурі була такою ледаркою, такою ледаркою й білоручкою, що тільки тим і займалася цілий день, що нічогісінько не робила:

Навіщо мені працювати?

Навіщо мені трудитися?

Це …

Жив колись один чоловік, дурнішого на світі і не знайдеш. Побачив, що люди похилого віку дідусі і бабусі, коли читають, окуляри надягають, і теж вирішив окулярами обзавестися. Прийшов у крамницю, окуляри попросив. Одягнув на ніс, взяв календар, дивиться – нічого …

Колись, у давнину, ворон і павич товаришували. Чому? Та тому що і ворон, і павич були під стать один одному. Подивишся, пір’я у них сіре, плямисте, ніби хтось у бруді виваляв. Це не те, що тепер: ворон чорний-пречорний, а павич …

***

Було собі поле — широке і розлоге.  Через поле пролягла асфальтова дорога. Навхрест дороги через усе поле пробігав невеличкий струмочок. Він весело дзюрчав, допоки не бачив величезної чорної труби, яка була під дорогою. Струмочок дуже боявся цієї труби, йому …

“Санкта Мусія” – так  Мама Му по–своєму вимовляє назву свята «Святої Люсії», який святкують у Швеції 13 грудня.

Легенда розповідає, що в часи середньовіччя жила Люсія, яка була дружиною рибалки. Одного разу, коли він ловив рибу, розбушувалася страшна буря. Нечиста …

Напередодні Різдва дружина господаря запалила свічку для корів. Корівник заграв яскравими барвами. Мама Му стояла біля вікна і дивилася в темряву.

— На небі горять усі зірки, — сказала вона. — Яка прекрасна ніч! Але що то за дивна зірка? …

Пізня осінь. За вікном темно та холодно, а в корівнику і світло, і тепло. Усі корови у своїх стійлах. Тільки Мама Му вийшла у прохід. Вона стала на задні ноги. Потім стала на одну ногу і повернулася. Заспівала. І почала …

Був ясний осінній день. Сяяло сонце. На небі ні хмаринки. По пасовищу ходили корови.

Мама Му підвела голову і подивилася на всі боки, але Ворона ніде не було.

Вона почула голос якогось птаха і подивилася на дерево. Ні, це не …

Корівник, вечір. Майже всі корови заснули. Тільки Мама Му у своєму стійлі посилено думала і нічого не могла зрозуміти.

Ворон не з’являвся цілий день. Вона уявила собі, як він лежить покинутий усіма в холодному воронячому гнізді в глибині великого лісу. …

Хоп-хоп-хоп. Це летів Ворон. Побачивши його, Мама Му дуже зраділа і закричала:

– Привіт, Вороне. Як добре, що ти прилетів!

Хоп! Ворон приземлився перед Мамою Му.

— Привіт, Мамо Му, — швидко сказав Ворон. – Як справи?

— Ти знаєш, …

Дув вітер і було холодно. Стояв похмурий день. Усі корови ходили пасовищем.

Тільки Мама Му стояла в корівнику і дивилася у вікно.

Краще я залишусь у корівнику, — подумала вона. – Тут тепло. Прийшла осінь. Скоро корови взагалі більше не …

Був пізній вечір в середині літа. Спека, повітря не рухається. У воді відбивався місяць. Тихо. Тільки чулося тихе порипування весел. Це Мама Му і Ворон пливли господарським човном.

— Подумати тільки, — сказала Мама Му найніжнішим голосом. — Ми пливемо …

Спекотний день у середині літа.

Співали пташки, дзижчали джмелі. Усі корови були на пасовищі. На тракторі проїхав господар.

Хоп-хоп-хоп. Це прилетів Ворон. Він сів на огорожу поряд з Мамою Му.

— Привіт, Вороне, — сказала вона. – Рада тебе бачити!…

Хоп-хоп-хоп. Ворон літав над пасовищем у пошуках Мами My.

— Де ж Мама My, — говорив Ворон, — я хвилюююся!

Він крутив головою на всі боки.

— Біля озера її немає, а вона там часто буває.

Він обернувся в другий …

Пасовище розташоване біля озера. Корови ходять туди пити воду.

Від берега озера відходять містки. Тут купаються діти.

Хлюп-хлюп-хлюп. Мама My стояла в озері і пила воду.

Хоп-хоп-хоп. А це прилетів Ворон.

– Вороне, привіт, – сказала Мама My. – Рада …

Був спекотний день на початку літа. Сонце палило. Корови блукали пасовищем і знемагали від спеки. Мама My ходила вздовж огорожі і жувала траву.

Ж-ж-жик! Дорогою, за огорожею, промчала машина.

Хоп-хоп-хоп! Це прилетів Ворон. Він летів швидко і тепер з шумом …