Казки на ніч — сторінка 56
Всього творів у розділі: 0
Був собі маленький Юсіке. І найбільше він полюбляв Неділю. Адже в Неділю не треба працювати. Від ранку до вечора гуляєш, розважаєшся. І захотілося йому, щоб завжди була Неділя. Та як це зробити?
А зробить він так: піде до країни Неділя …
Всеньку весну луг був схожий на золоту квітку. Вабив до себе бджіл, кошлатих джмелів, ніжних метеликів. От тільки шкода, що кульбабки вже в надвечір’я заплющували золоті оченята. Цілісінький день дивилися на Сонце і від того паморочились у них голівки. Через …
У ясного Місяця та темної Ночі була донечка — гарна та мила. Звалася вона Зоринка. Багато справ у дівчини: вказати дорогу в темноті, першою сповістити, коли світанок настане… Тоді на землю ступає господарем ясне і любе Сонце. Зоринка завжди першою …
Пліт був зовсім новим і дуже гарним. А виплів його з лози дідусь Семен, плів довго, з любов’ю. Пліт пам’ятав кожний дотик старечих рук — таких міцних, хоч і шкарубких, але ніжних-ніжних. Та й взагалі, у них в селі всі …
Ну й клопіт з малим Сорочком, ну й клопіт! Мама Сорока вже з крил збилася виконувати синові забаганки. А він все вередує:
— Скре-ке-ке-ке! Скре-ке-ке-ке! Хочу з дятликом Молоточком погратися!
— Дятлик зайнятий, синку, — терпляче пояснює мама.
— У …
У старої гави Каркухи часто боліли лапи і надумала її онука гавенятко Вуглинка для бабуні приємність зробити. Пошити теплі-теплі, м’які-м’які капці із зеленого моху. Можливо, тоді у бабуні лапи перестануть боліти. Будуть у теплі. Отож почала Вуглинка мох у гніздо …
Маленьке тигреня Помаранчик було схоже на кошеня. Тільки трішки більше. І вдачею теж було таке: бува, цілий день лежить під боком своєї мами і тихесенько муркотить, а мама своїм язиком вилизує шубку Помаранчика. Саме тому він був завжди пухнастий і …
Совенятко Жовтоочка дуже не любило вранці лягати спати. Мама Сірокрилка не одну колискову заспіває, поки мала не задрімає.
— А чому інші пташки співають? — пхинькає мала.
— Бо вони вночі сплять, — терпляче пояснює мама.
— А чого ми …
На землю прийшло щедре і тепле літечко. У лузі розцвіло безліч квітів: ромашок, там, де волога — незабудок, білої кашки, жовтецю. їх різнобарвні капелюшки довірливо визирали із смарагдової трави. Літня казка, та й годі!
На стеблі бузкової конюшини збудував свою …
Вранці Сонечко схопилося з ліжка (щось довго стало спати), вмилося криничною водою і почало одягатися.
Та так вже дбайливо й ретельно. Все довкола сяяло і блищало. Нарешті виїхало на небо на колісниці, вийняло хустину з кишені…піт з чола витерти — …
Чарівна Осінь поступово з молодої жінки перетворювалась на бабусю. Все сердитішою ставала, бо втомилася дуже. Поки дала лад урожаєві, поскладала все до комори, поки вклала спати дерева, кущі, травицю, квіти… Дбайливішу господиню годі й шукати.
Зайчик Сіра Шубка, хоч і …
Біжить зайчик лісом, капустину котить. Круглу й апетитну. Оце докотить до хати, а тоді поласує разом з мамою-зайчихою. Аж тут їжачок назустріч: чал-чалап.
— Агов, Сіре Шубко, куди поспішаєм?
— Та в матусі день народження, подарунок ось кочу
— Що …
Збудував зайчик Сіра Шубка собі хатку — дерев’яну, затишну, з різьбленими віконницями і димарем-трубою. Пофарбував двері у блакитний колір і замилувався:
— Гарно!
Дідусь — ведмідь Волохан — змайстрував чудове ліжечко, стільці та стіл, можна й новосілля святкувати. Але ж …
У мами Берези було багато-багато доньок і синочків — чудових різьблених темно-зелених листочків. Всі вони хоч і схожі були між собою, проте кожен мав свій характер, свою вроду і навіть норов. Проте мама Береза любила всіх однаково, пестила їх, напувала …
Вже осінь пішла собі спочивати, а зима чомусь барилася. Принишклий ліс ще тільки дрімав, адже не міг заснути, бо не було в нього теплої снігової ковдри. Нелегко й звірятам. Ніяк не міг зігрітись у своїй постельці їжачок Голочка, мерзлякувато тулилося …
Біда з цією Олею, та й годі! Вранці сонечко вже ген високо в небі, а вона притулиться міцніше до подушки і спить собі. Мама будить її:
— Доню, вставай, в дитсадок запізнишся!
— Ще трохи посплю,— пхикає дівчинка.
— Соня, …
Старий ліхтар тьмяно освітив ріг вулиці жовтавим світлом.
«Як приємно проганяти морок». – подумав він.
Ліхтар мав чимало літ, і йому давно вже пора було на спочинок. Проте він стояв на околиці міста й сумлінно ніс свою службу. Ліхтар присвічував …
Давно-давно, розповідають, жили два ледарі. Пішли вони якось у ліс і побачили яблуню. І росли на ній, розказують, смачні-пресмачні яблука:
Ледарі проголодалися. Ось один і каже:
— Слухай-но, давай потрусимо яблуню, хоч яблук поїмо.
— Ще що придумав — трусити …
На смереці нікого не треба будити
Сонечко вигулькнуло з-за Високої гори, примружило спочатку одне око, потім друге й вигукнуло:
— Доброго ранку! Доброго веселого ранку!
Густий ліс тихо зашумів у відповідь:
— Доброго ранку, сонечко! Доброго тобі ранку!
І вклонилися …
Жила собі дівчинка Галинка. І знаєте що? Дуже любила вона малювати. Тільки має вільну хвилинку, дивись, вже й малює. Малює й співає.
Глянув якось тато, глянула й мама:
– Чом би й Миколці так не навчитись?
Не сподобалось Миколці, що …
Звідки у їжака колючки
Давно-давно колись народився їжачок без колючок. А в лісі, де він з’явився, звірини всілякої — видимо-невидимо, лічено-незлічено.
Їжачок маленький, кругленький. І без колючок. Всі на нього дивляться. Всім якось дивно,— їжачок і без колючок. Кожне очима …
Жив собі колись карлик. У нього була довга біла борода. Носив він червоний капелюшок, пальтечко, блакитне, мов небо, а на гострих носах його черевичків весело подзенькували два срібні дзвіночки.
Карликова хатинка, схожа на гриб, ховалася між деревами старого лісу. Щоранку …
Жив собі горобчик, який з ранку до вечора цвірінькав у садку біля хатинки й був дуже щасливий. Безжурно підстрибував він на гілках великих старих дерев, весело виспівував, а зголоднівши, злітав на землю і скік-підскік, скік-підскік до курника, де завжди можна …
В лісі-пралісі густому,
На зеленому горбочку
Виростає два дубочки,
Два дубочки — два листочки.
Знають про це мурашеньки —
Роботящі люди,
Лісовими стежинами
Вони ходять всюди.
І сонечко прилітає
Сюди на горбочок,
Воно, ніби намистинка,
Прикраша листочок.
Ходять в гості …